Японський віск, також відомий як японський жир, сумаховий віск або ягідний віск — це суміш рослинного жиру та вільних жирних кислот, яку отримують із плодів різних рослин, таких як: японський воскове дерево (Rhus succedanea), Лакове дерево (Rhus verniciflua), або японського коричника (Cinnamomum pedunculatum), а також різних видів Toxicodendron та інших.Claude Leray "Waxes" in Kirk-othmer encyclopedia of chemical technology 2006, Wiley-VCH, Weinheim. Японська назва — Mokurō (木蝋), що буквально означає «деревний віск».
Характеристика Японський віск — це біла або жовтувата, клейка, тверда та пластична речовина, нерозчинна у воді та холодному етанолі. Незважаючи на назву, японський віск не є воском у хімічному сенсі, а являє собою суміш естерів гліцеридів, що містять переважно пальмітинову кислоту (трипальмітин) та в невеликих кількостях японську кислоту, дикарбонові кислоти, а також вільні жирні кислоти та розчинні кислоти, такі як ізомасляна кислота.
Японський віск легко розчиняється в бензені, етері та лігроїні. Температура плавлення становить від 52 °C до 54 °C. Йодне число коливається від 4,5 до 12,6, а кислотне число становить від 20 до 30. Число омилення становить від 214 до 222.
Отримання Плоди містять до 30 % японського воску. Отримання японського воску відбувається за допомогою пресування або екстракції. При пресовому методі плоди спочатку просіюють, а потім пресують та подрібнюють. Подрібнені плоди варять. Японський віск збирається на поверхні гарячої води, звідки його знімають. Свіжий віск має жовто-зелений колір і його вибілюють на сонці.H. Bennett: Commercial Waxes – Natural and Synthetic. 2007, ISBN 978-1-4067-5966-2 (Reprint). При екстракційному методі плоди після просіювання обробляють органічним розчинником. Для екстракції японського воску використовують гексан.
Використання Японський віск використовується у косметиці, харчових продуктах та медичних виробах (наприклад, у стоматологічних воскових препаратах), а також як сировина для виробництва мила та в текстильній промисловості.
Примітки