Кортемаджоре – Генуя – один з перших газопроводів в історії Італії.
У 1950 році на півночі Італії почалась розробка газового родовища Кортемаджоре, для видачі продукції якого проклали трубопроводи Кортемаджоре – Болонья, Кортемаджоре — Турин, Кортемаджоре – Генуя, а також Кремона – Местре та Кремона – Бусто-Арсіціо. У випадку з Кортемаджоре — Генуя в 1953 – 1955 роках спорудили газопровід довжиною 160 кілометрів з діаметром 400 мм (на завершальній ділянці в Лігурії збільшувався до 450 мм). Пропускна здатність трубопроводу на момент запуску дорівнювала 3 млн м3 на рік, а базовим споживачем став металургійний комбінат Оскар Сініглія (Oscar Siniglia).
Згодом навколо Кортемаджоре виник газовий хаб, що надав доступ до таких трубопроводів, як Ла-Спеція – Кортемаджоре (поставки через термінал для імпорту ЗПГ Панігаглія), Мортара – Кортемаджоре (доступ до ресурсу, імпортованого через Швейцарію), Серньяно – Кортемаджоре (поставки блакитного палива, імпортованого через Австрію), Мінербіо – Кортемаджоре – Алессандрія та Мінербіо – Кортемаджоре – Мортара (доступ до ресурсу з Північної Африки), а також створеного вже у 1964 році підземного сховища газу Кортемаджоре. При цьому з плином часу в район Генуї вивели більш потужний газопровід Алессандрія – Генуя.
Також варто відзначити, що в 2007-му на газ перевели розташовану поблизу Генуї ТЕС Вадо-Лігуре.
Примітки