Облога Львова (26 вересня (ст.ст.) — 16 жовтня 1648 року) — одна з ключових подій під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років. Це був складний військовий конфлікт, у якому об’єднані козацько-татарські сили на чолі з Максимом Кривоносом і кримськотатарським полководцем Тугай-беєм спробували взяти стратегічно важливу фортецю Високий замок — головну оборонну споруду Львова.

Передумови У 1648 році після перемоги українських козацьких сил під Пилявцями (11-13 вересня) і розгрому польської армії під Гороховою Дібровою (16 травня) українська армія почала наступ на західні території, у тому числі на Галичину. Козацько-татарське військо, очолюване Богданом Хмельницьким та кримським полководцем Тугай-Беєм, мало за мету розширити зони контролю та послабити позиції Речі Посполитої. Львів, важливий адміністративний і оборонний центр, став логічним об'єктом нападу.

Після початку козацького повстання 1648 року під проводом Богдана Хмельницького Київське воєводство, Поділля і інші території активно підтримали визвольний рух. Поляки усвідомлювали загрозу та форсували зміцнення оборони міст, у Львові 4 червня 1648 року військова рада шляхти ухвалила рішення посилити фортифікації міста, а на початку вересня гетьман Ярема Вишневецький був призначений командувачем оборони. Основні польські війська гуртувалися довкола Високого замку — ключової фортеці міста. Облога Львова стала логічним кроком на шляху козацько-татарського війська, яке наступало на захід та прагнуло закріпити контроль над Львовом і далі рухатися вглиб Речі Посполитої.

Хронологія облоги

26 вересня 1648 року — козацько-татарські загони, долаючи близько 300 км, дісталися околиць Львова, розпочавши облогові дії. 28 вересня 1648 року — розпочинається військова рада у козацькому таборі, на якій затверджено план облоги і поділ сил. Початок жовтня — початок активних штурмів: спроби козацьких і татарських військ одночасно оточити місто з півночі та півдня. 6 жовтня 1648 року — ранкові бої на околицях Львова, татари підпалили передмістя Брюховичі і Скнилів, з метою дестабілізації оборони міста. 9 жовтня 1648 року — прибуття основних сил Богдана Хмельницького, які налічували майже 100 000 осіб, включаючи турків, румелійців і волоський полк. 10-13 жовтня 1648 року — серія штурмів і нічний штурм, під час яких козацько-татарські війська намагалися вибити ворогів із Високого замку. 15 жовтня 1648 року — захоплення Високого замку під командуванням Максима Кривоноса і Тугай-Бея. Ця подія стала переломним моментом облоги. 11-16 жовтня 1648 року — переговори між козацьким командуванням і представниками магістрату Львова. 16 жовтня 1648 року — ухвалено рішення виплатити грошовий відкуп — 20 000 злотих, після чого війська Хмельницького зняли облогу і пішли далі на захід до Замостя. 23 грудня 1648 року — тріумфальний в'їзд Богдана Хмельницького до Києва.

Хід облоги Облога почалася наприкінці вересня — початку жовтня 1648 року. 26 вересня (за старим стилем) татарська орда Тугай-Бея з'явилася під Львовом, а 28 вересня підійшли основні козацькі сили з Богданом Хмельницьким. Війська обступили місто: козаки оточили північні позиції, татари — південні. Основний натиск тримали загони селян під командуванням Максима Кривоноса та татарські лучники, які вели штурми Високого замку.

Селяни перші приймали на себе удари, потім прикриті татарською піхотою, наступали козацькі загони. Тугай-Бей наполягав на подальшому наступі, аргументуючи це важливістю добити польські війська.

Вранці 6 жовтня окупанти спалили околиці Львова (Брюховичі, Скнилів) і просувалися в напрямку міських передмість. Місцеві жителі мужньо боронилися, завдаючи ворогам значних втрат. Проте стратегічно важливий Високий замок було захоплено козацько-татарськими військами 15 жовтня, що стало переломним моментом облоги.

Після втрати фортеці львівські захисники сподівалися на допомогу королівських військ, однак головним наслідком став контроль повстанців над околицями міста. Переговори між сторонами тривали з 11 жовтня, проте облога і бойові дії призвели до значних руйнувань і зміцнили позиції козацько-татарського союзу у регіоні.

Наслідки Облога Львова 1648 року завершилася взяттям Високого замку, що вивело з гри ключовий пункт оборони міста й фактично відкривало шлях козацько-татарському війську на захід. Однак, через брак облогової артилерії і продовольства, повного взяття міста не відбулося, і козаки погодилися на викуп у 20 тисяч злотих. Це підтвердило силу союзу Богдана Хмельницького з Тугай-Беєм і показало військовий потенціал коаліції, при цьому значно ослабивши польські позиції в регіоні.

Облога суттєво підсилила позиції козацько-татарського союзу в Галичині. Контроль над околицями Львова дозволив поставити під сумнів польську владу в цій частині Речі Посполитої, створивши передумови для переговорів і тимчасового перемир’я. Водночас ці події загострили конфлікти між етнічними та соціальними групами, що відтіняло складність політичної ситуації.

Під час облоги були значно зруйновані передмістя – Брюховичі, Скнилів; постраждали ремісники, торговці та мирне населення. Руйнування і пограбування призвели до економічної кризи, яку відновлювали роками. Евакуація і загибель деяких мешканців посилили гуманітарні проблеми регіону.

У літературі Ця подія залишила глибокий слід у літературі, історичних хроніках і дослідженнях визвольної війни. Відомий український історик Михайло Грушевський детально описав облогу у VIII томі "Історії України-Руси". Тугай-Бей і козацькі війська згадуються також у численних українських історичних працях і військових дослідженнях, зокрема, у роботах Ярослава Баштевича.

Примітки

Джерела та література Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1994. — Т. 8. Облога Високого замку (1648). Баштевич Я. Облога Львова 1648 р. — Львів : Історичний клуб, 2020. — 45 с. Облога Високого замку військами Богдана Хмельницького / Нац. музей у Львові.