ТЕС Порто-Толле — колишня теплова електростанція на північному сході Італії, майданчик якої був у дельті По.
У 1980, 1981, 1982 та 1984 роках стали до ладу чотири однотипні конденсаційні блоки, кожен з яких отримав паровий котел продуктивністю 2090 тонн пари на годину та парову турбіну потужністю 660 МВт.
Як паливо станція використовувала мазут, який постачали з перевалочної бази Равенни по трубопроводу довжиною 94 кілометри з діаметром 450 мм. При цьому до самої Равенни його перекачували з винесеного в море на кілька кілометрів причального комплексу, що міг приймати танкери дедвейтом до 110 тисяч тонн (у першій половині 2020-х був використаний при створенні термінала для імпорту ЗПГ Равенна). На випадок непередбачуваних ситуацій станція могла приймати баржі з мазутом у власному доці.
З огляду на проблеми з конкурентоспроможністю через вартість палива, на початку 2000-х виникли плани переводу ТЕС на Orimulsion — продуковану у Венесуелі емульсію з бітумів (70 %) та води (30 %), Втім, вони так і не були втілені в життя, зокрема через наявність у такому паливі певних речовин, що робило його більш небезпечним, ніж мазут у випадку розливу. Також не змогли втілити і плани переводу станції на вугілля. У підсумку ТЕС завершила свою діяльність в 2014 році.
Для видалення продуктів згоряння звели один димар заввишки 250 метрів (станом на 2023 рік він залишався єдиною вцілілою спорудою колишньої ТЕС).
Забір води для охолодження міг відбуватись як із річки По, так і з моря.
Видача продукції відбувалась під напругою 380 кВ.QUADRO DI RIFERIMENTO PROGETTUALE 3.1. Descrizione dell'impianto esistente 3.1.1. Quadro autorizzativo della centrale
Примітки