Проктосигмоїдектомія, операція Гартманна або процедура Гартманна — це хірургічна резекція ректосигмоподібної кишки із закриттям аноректальної кукси та формуванням кінцевої колостоми. Її використовували для лікування раку або запалення товстої кишки (проктосигмоїдит, проктит, дивертикуліт, заворот кишки тощо). Наразі її використання обмежується екстреною хірургією, коли негайне анастомозування неможливе, або, рідше, вона використовується паліативно у пацієнтів з колоректальними пухлинами.
Операція Гартманна з колостомією проксимального кінця або ілеостомією є найпоширенішою операцією, яку виконують загальні хірурги для лікування злоякісної обструкції дистального відділу товстої кишки. Під час цієї процедури ураження видаляється, дистальний відділ кишки закривається внутрішньочеревно, а проксимальний відділ кишки відводиться за допомогою стоми.
Показання до цієї операції включають: локалізований або генералізований перитоніт, спричинений перфорацією кишечника внаслідок злоякісного новоутворення життєздатний, але пошкоджений проксимальний відділ кишки, що, на думку оперуючого хірурга, перешкоджає утворенню безпечного анастомозу ускладнений дивертикуліт планова резекція раку прямої кишки або дистального раку товстої кишки у пацієнтів, визнаних непридатними для передньої резекції з анастомозом
Використання процедури Гартманна спочатку мало рівень смертності 8,8 %. Наразі загальний рівень смертності нижчий, але значно залежить від показань до операції. Одне дослідження не показало статистично значущої різниці в захворюваності або смертності між лапароскопічною та відкритою процедурою Гартманна.
Етимологія та історія Процедуру вперше описав у 1921 році французький хірург Анрі Альберт Гартманн [Анр́і Альб́ер Артм́ан]. Доступна оригінальна стаття з двох абзаців французькою мовою разом з англійським перекладом Тома Пезьє та сучасним коментарем. Процедура детально описана в його книзі «Хірургія прямої кишки», яка була опублікована в 1931 році та склала 8-й том його «Трудів з хірургії».
Примітки