Максиміліан Рінгельман (; , Париж, Франція — , там же) — французький професор сільськогосподарського машинобудування та інженер-агроном, який займався науковими випробуваннями та розробкою сільськогосподарської техніки.

Інтереси Рінгельмана були дуже широкі: він розробив шкалу Рінгельмана, яку досі застосовують для вимірювання задимленості. Також відкрив ефект Рінгельмана у соціальній психології, а саме: виявив, що при роботі у групах люди «розслаблюються».

Освіта Після закінчення паризької державної школи навчався в Інституті національної агрономії (National Institute of Agronomy), де виявив себе дуже видатним учнем. Крім того навчався на вечірніх курсах Ерве Мангона з сільської інженерії у Національній консерваторії мистецтв і ремесел. Також навчався на курсах у Національній школі мостів і доріг, цивільній інженерній школі.

Кар'єра З 1881 року викладав курс з сільського машинобудування у Національній школі сільського господарства у Гран-Жуан, Нозе, Франція. До 1883 року вів щотижневу колонку в «Журналі сільського господарства».

До цього розвитком сільськогосподарської техніки займалися переважно любителі. Ежен Тіссеран, директор Міністерства сільського господарства, хотів застосувати науковий підхід до розробки й оцінки сільськогосподарської техніки. Тому він попросив Рінгельмана розробити план будівництва установки для випробування сільськогосподарської техніки, яку після багатьох мінливостей, запустили 1888 року. Потужності розмістили у Парижі, а Рінгельмана призначили його директором.

Він адаптував промислові інструменти там, де це можливо; він також проектував та створював такі інструменти, як тягові динамометри, ротаційні динамометри, профілактографи тощо. Він ставив за мету визначити ефективність сільськогосподарської техніки, її економіку, якість виконаних робіт тощо. Його широкі інтереси незабаром привели його до розширення його досліджень, щоб охопити всі галузі сільського машинобудування: будівництво, дренаж, іригацію, електрифікацію, гідравліку.

1887 року обраний до Академії сільського господарства; того ж року став професором механіки та сільського машинобудування у Національній школі сільського господарства у Гриньоні. 1897 року змінив свого колишнього професора Ерве Мангона на посаді професора сільського машинобудування в Інституті національної агрономії. 1902 року став професором колоніальної сільської інженерії у Вищій національній школі сільського господарства Колоньяль в Ножан-сюр-Марн.

Рінгельман подорожував Європою та Північною Америкою, спостерігаючи за тими районами, де механізація сільського господарства швидко розвивалася. Також відвідав французькі колонії, особливо в Північній Африці, де вивчав особливості проблем, пов'язаних з місцевим кліматом і доіндустріальними технологіями, які використовували місцеві фермери. Його досвід у галузі сільськогосподарського машинобудування був затребуваний винахідниками, промисловцями та фермерами.

Димові діаграми Рінгельмана

1888 року запропонував специфікацію для простого набору сіток для вимірювання щільності диму, які згодом назвали шкалою Рінгельмана. До 1897 року використовувались друковані картки димових сіток. У багатьох містах США ухвалили місцеві закони, які забороняють задимленість понад як 3 (60 % непрозорості) за шкалою Рінгельмана. Ці картки все ще використовуються.

«Історія сільського машинобудування» У 1900—1905 роках написав чотиритомне дослідження «Essai sur l'Histoire du Génie Rural» (Нарис історії сільськогосподарської інженерії), в якому простежив прогрес сільського машинобудування від ранньої історії до сучасної епохи.

Ефект Рінгельмана Виявив ефект Рінгельмана, або соціальна бездіяльність. Дослідження провадилось у сільськогосподарській школі Гран-Жуана у 1882—1887 роках, але результати опублікували 1913 року. Зокрема, Рінгельман змушував своїх учнів, індивідуально та у групах, перетягувати канат. Він зауважив, що зусилля, докладені групою, були меншими, ніж сума зусиль, які докладають студенти в індивідуальних змаганнях.

Відкриття стало одним з найперших в історії соціальної психології, тому деякі дослідники вважають Рінгельмана засновником соціальної психології.

Помер у Парижі 2 травня 1931 року.

Бібліографія Серед основних публікацій:

Ringelmann, Maximilien, Les Machines Agricoles (Paris: Hachette, 1888—1898), 2 томи. Ringelmann, Maximilien, Les Travaux et Machines for Mise en Culture des Terres (Paris: Librarie Agricole De La Maison Rustique, 1902). (Переглянуто в Revue des Culture Coloniales, т. 11, № 110, стор 217—218 (5 жовтня 1902 р.).) Рінгельман, Максимілієн, Джені. Сільська аплікація у колоніях [Сільська інженерія, що застосовується в колоніях] (Paris: Augustin Challamel, 1908). Ringelmann, Maximilien, Recherches sur les moteurs animés. Travail de l'homme. Національний інститут агрономії ім. Том VII. 1913 р. н. 2-40 (основна публікація про так званий ефект Рігельмана) Ringelmann, Maximilien, Puits Sondages et Sources [Буріння свердловин та усть свердловин] (Париж, 1930).

Примітки

Література

Simon, Bernard (1998). "Max Ringelmann (1861-1931) et la recherche en machinisme agricole". In Fontanon, Claudine (ed.). Histoire de la mécanique appliquée enseignement, recherche et pratiques mécaniciennes en France après 1880. Paris: ENS Editions. с. 47–55. . Ringelmann, Maz (1913). "Recherches sur les moteurs animés: Travail de l'homme (Research on animate sources of power: The work of man)". Annales de l'Institut National Agronomique. 2 (12): 2–40

Посилання