Хірургічний анастомоз – це хірургічна техніка, яка використовується для створення нового з’єднання між двома структурами тіла, що переносять рідину, такими як кровоносні судини або кишечник. Наприклад, артеріальний анастомоз використовується при судинному шунтуванні, а товстокишковий анастомоз – для відновлення безперервності товстої кишки після резекції пухлини товстої кишки.

Хірургічний анастомоз може бути створений за допомогою швів, що накладаються вручну, механічних степлерів або біологічних клеїв. Анастомоз може створюватися за схемою "кінцем в кінець", "бік в бік" або "кінець в бік", залежно від обставин необхідної реконструкції або шунтування. Термін "реанастомоз" також використовується для опису хірургічного відновлення з'єднання, зазвичай після попередньої операції з роз'єднання анатомічного анастомозу, наприклад, відновлення прохідності маткових труб після їх перев'язки.

Медичне використання

Кровоносні судини: Більшість судинних процедур, включаючи всі операції судинного шунтування (наприклад, аортокоронарне шунтування), аневризмектомію будь-якого типу та всі трансплантації солідних органів, потребують судинних анастомозів. Анастомоз, що з'єднує артерію з веною, також використовується для створення артеріовенозної фістули для гемодіалізу. Шлунково-кишковий тракт (ШКТ): Практично всі планові резекції органів ШКТ супроводжуються анастомозами для відновлення його безперервності. Панкреатодуоденектомія вважається масивною операцією, частково тому, що вона вимагає трьох окремих анастомозів (шлунок, жовчні шляхи та підшлункова залоза з тонкою кишкою). Шунтування ШКТ, є основою баріатричної хірургії. Широке використання механічних зшиваючих пристроїв (лінійних та кругових степлерів) змінило шлунково-кишкову хірургію. Був розроблений безшовний метод анастомозу товстої кишки з товстою або прямою кишкою. Сечовивідні шляхи: Радикальна простатектомія та радикальна цистектомія вимагають анастомозу сечового міхура з уретрою для відновлення її безперервності. Мікрохірургія: Поява мікрохірургічної техніки дозволила виконувати анастомози, які раніше вважалися неможливими, такі як так звані «нервові анастомози» (не є анастомозом у строгому сенсі згідно з вищезазначеним визначенням), та операції з відновлення фертильності після перев'язки маткових труб або вазектомії.

Накладання анастомозу зазвичай є складним і трудомістким етапом хірургічної операції, але майже завжди вирішальним для її результату.

Примітки