Оскільки американський футбол, канадський футбол та споріднені види спорту, як правило, є сильно контактними, для уникнення травм гравцям необхідно використовувати численне захисне обладнання.

Основне спорядження, яке носить більшість футболістів, включає шолом, , рукавички, спеціальне взуття, накладки на стегна та , капу та джокстрап чи із захисною чашкою або без неї. На додаток до вищезгаданого основного спорядження можуть також бути використані валики для шиї, налокітники, накладки на стегна, куприк і ребра та інше спорядження.

Сучасне захисне спорядження для футболістів виготовляється з синтетичних матеріалів: поролону, еластиків та міцного, ударостійкого литого пластику. Протягом десятиліть захисне спорядження для футболістів залишається незмінним з деякими незначними змінами у дизайні та матеріалах. Призначенням та обслуговуванням футбольного спорядження займається .

Шолом

Сучасні футбольні шоломи виготовляють зі твердого пластикового корпусу з товстою внутрішньою підкладкою. Шоломи є обов'язковими на всіх рівнях організованого футболу, за винятком м'яких варіантів, в яких заборонено брутальне відбирання м'яча (наприклад, флаг-футбол).

Для захисту обличчя від травм використовується ґратчаста маска. Кожна позиція має різний тип маски для обличчя, щоб збалансувати захист та видимість — наприклад, квотербеки зазвичай обирають більш відкриті маски з максимальною видимістю. Існує щонайменше 15 різних стилів масок для обличчя. Також для додаткового захисту очей і запобігання засліпленню відблисками застосовується прозорий .

Наплічники

Наплічники для гридайрон-футболу складаються з твердої пластикової зовнішньої оболонки з амортизуючою пінопідкладкою знизу. Їх одягають на плечі та частину грудної клітки і кріплять за допомогою різних кнопок і пряжок. Наплічники підбираються для гравця шляхом вимірювання відстані по спині гравця від лопатки до лопатки за допомогою м'якої тканинної рулетки, з додаванням 1,25 см. Для комфорту під наплічники іноді одягають поролонові подушки поверх футболки.

Наплічники виконують дві функції для футболіста: поглинають частину ударної напруги через деформацію (наплічники натягнуті на щільну стрічку та деформуються під час удару) розподіляють ударну напругу через більшу накладку, яка також виконує функцію регулювання температури тіла гравців під час ігор та тренувань.

Захист пахової області

Джокстрап, винайдений у 1874 році для велосипедистів, — це єдиний з предметів футбольного спорядження, який було винайдено раніше з самий цей вид спорту. Типовий джокстрап, який використовується у футболі, виготовлений з широкого еластичного пояса з бавовняною/еластикової кишені для підтримки геніталій. Джокстрап додатково кріпиться до стегон еластичними ремінцями з лівого і правого боків пояса. У деяких варіантах кишеня може бути оснащена кишенею для захисної чашечки (так званої мушлі) для захисту яєчок та пеніса від травм. У багатьох юнацьких лігах, наприклад , використання чашечки є обов'язковим, але у більшості дитячих, шкільних і студентських іграх вона є лише дуже рекомендованою.

Футболки та штани Головне призначення цих двох предметів одягу — ідентифікувати гравця за ім'ям та номером і його приналежність до команди за кольором.

Футболка має передню та задню частини з нейлону, та бокові панелі зі спандексу, щоб футболка лишалася натягнутою — так гравцеві команди суперника важче схопити її та використати як важіль. Щоб допомогти цьому процесу, футболки мають подовження внизу, яке обгортається спереду назад, щоб тримати футболку заправленою, а також широку смугу липучки позаду, яка з'єднується з липучкою всередині пояса штанів. Багато гравців наносять двосторонній скотч для килимів на наплічники, щоб вони прилипали до футболки.

Кожен професійний футболіст зазвичай екіпірований комплектом тренувальних футболок, а також футболками на чотири гри. Якщо йде дощ, гравці змінюють футболки в перерві. Футболки зазвичай мають різноманітні нашивки, прикріплені до плечей або інших частин одягу. Ці нашивки можуть зображати американський прапор, логотип команди або іншу важливу інформацію.

Штани виготовляються з нейлону та сітки (для тренувань у спекотну погоду), а також з нейлону та спандексу для щільнішого прилягання для ігор (у кольорах команди). Більшість штанів виготовляються з традиційною шнурівкою, оскільки застібка-змійка непрактична та схильна до пошкоджень через навантаження під час гри. Внутрішні сторони штанин містять кишені для двох накладок на стегна (по одній на кожну ногу) та двох наколінників. Накладки розміщуються в кишенях перед одяганням. Штани застібаються ременем, іноді з традиційною металевою пряжкою або кількома кільцями. Футболки та штани, що використовуються під час ігор, є предметами спортивного колекціонування, а футболки та штани знаменитих спортсменів приносять значні прибутки.

Взуття Подібно до футбольних бутсів, взуття для гри у гридайрон-футбол має шипасті підошви (іноді знімні, які вкручуються до спеціальних отворів. Бутси для одного й того ж гравця можуть бути різної довжини залежно від умов поля: довші бутси забезпечують краще зчеплення на мокрому полі, коротші — більшу швидкість на сухому. На штучному покритті носять взуття зі плоскою підошвою.

Інше

Накладки на стегна, куприк, гомілки та коліна Призначаються для захисту відповідних частин тіла від ударів. Підбиті накладки на стегна відомі з 1890-х років та є одним з найдавніших елементів футбольного спорядження. Сучасні накладки виготовляються з пластику. Накладки вставляються в кишені усередині штанів.

Захист носу

До появи футбольних шоломів гравці часто носили захисні щитки для носа, або «носові маски», або «носову броню». Першим гравцем, який одягнув гумову маску для захисту обличчя, став центровий гарвардської команди «All-American» , а розробив для нього цей пристрій капітан команди , назвавши свій винахід «носовою бронею». Пізніше розробив свою версію носової маски, яка стала найчастіше вживаною.

Рукавички Багато ресиверів носять рукавички з липкими гумовими долонями (так звані «tack gloves»). Розпилення на рукавички додаткових липких речовин заборонено з 1980-х років. Лайнмени також носять рукавички, щоб використовувати руки для боротьби з лайнменами суперника. Лайнменські рукавички мають дуже товсту підкладку для кращого захисту пальців і рук, які іноді застрягають у масці суперника або на які наступають.

Менеджмент з екіпірування З роками важливою для футбольних команд стала роль менеджера з екіпірування. Цей спеціаліст має дві основні сфери відповідальності: по-перше, забезпечити кожного гравця команди індивідуальним набором екіпірування, яке забезпечить максимальний захист від травм, а по-друге, відповідати за логістику щоденного поводження численних деталей екіпірування — правильне зберігання своєчасний ремонт та перевезення для виїзних ігор.

Примітки