Мортара – Алессандрія – Турин/Каїро-Монтенотте – газопровідна система на північному сході Італії.
В першій половині 1970-х до району Мортари вивели газопроводи Пассо-Грієс – Мортара та Серньяно – Мортара, що подавали ресурс, імпортований через Швейцарію та Австрію відповідно. В Мортарі він міг передаватись до спорудженої в 1971 – 1974 роках газопровідної системи, що включала:
- ділянку від Мортара до Алессандрії довжиною 45 кілометрів з діаметром 600 мм;
- виконаний в діаметрі 550 мм газопровід Алессандрія – Асті – Турин, який вивели до Турину з південно-східної сторони (до того цей індустріальний центр вже отримав доступ до блакитного палива через підведений з північно-східної сторони трубопровід Кортемаджоре – Турин). Станом на кінець 2010-х у складі газотранспортної системи Італії рахувалась належна до нього ділянка довжиною 66 кілометрів від Алессандрії до Пойрино;
- газопровід Алессандрія – Каїро-Монтенотте довжиною 74 кілометра з діаметром 300 мм, що прямує до індустріальної зони Сан-Джузеппе-ді-Каїро;
- газопровід Асті – Кунео завдовжки 77 кілометрів з діаметром 300 мм.
Можливо також відзначити, що з плином часу в Алессандрії виник газовий хаб, з яким пов’язані такі газопроводи як Кортемаджоре – Алессандрія, Алессандрія – Генуя та Мортара – Овільйо – Сан-Ремо. Що стосується Мортари, то до неї, окрім зазначених вище, також вивели газопровід Мінербіо – Кортемаджоре – Мортара (забезпечив доступ до ресурсу алжирського походження).Elenco dei metanodotti facenti parte della Rete Nazionale dei gasdotti al 1° gennaio 2019, ai sensi del comma 1, art.2 del DM 22/12/2000Elenco completo di tutti i gasdotti della Rete di Trasporto Regionale in esercizio ed in progetto al 30 giugno 2018
Неподалік від ділянки Мортара – Алессандрія працює розрахована на споживання блакитного палива ТЕС Феррера-Ербоньоне (2003), в південній частині Турину діє ТЕС Монкальєрі (переведена на газу в 2005), а в районі Кунео звели ТЕС Верцуоло-Гевер (2002).
Примітки