Геннадій Олександрович Карьков — радянський злодій у законі за прізвиськом Монгол, один з авторитетів радянського злочинного світу.

Біографія

Геннадій Карьков народився в місті Кулебаки Горьківської області у 1930 ріку. На початку 1960-х років був засуджений до трьох років позбавлення волі за вчинення крадіжки. Покарання відбував у колонії загального режиму в місті Боровське. Після відбування терміну у 1969 році приїхав до Москви. Попрацювавши деякий час у міжколгоспній будівельній організації, Карьков вирішив займатися злочинною діяльністю. Карькова як злочинця вирізняли рідкісна кмітливість, кекавість, самостійність, різкість у судженнях та вчинках. Усе робив він переважно особисто.

Злочинна група Монгола

На початку 1970-х років Карьков, який отримав за свою азіатську зовнішність (мав казахське походження по матері) у злочинному середовищі прізвисько Монгол, зібрав близько тридцяти осіб у банду, яку очолив. За деякими даними, до злочинної групи входило загалом 50–60 осіб. Головними постатями в банді стали В'ячеслав Іванько за прізвиськом «Япончик» (одна з версій появи прізвиська Іванькова — так його назвав саме Карьков), а також злочинець за кличкою «Бітумник» та психічно хворий наркоман Кат (саме він пізніше катував жертв банди).

Починаючи з 1971 року, банда почала скоювати розбійні напади на квартири впливових осіб. Жертви часто навіть не звертались до міліції, побоюючись запитань про походження викрадених речей. Серед жертв банди були фарцовники, цехівники, колекціонери, працівники торгівлі та сфери обслуговування.

Банда вирізнялася крайньою жорстокістю — тих, хто відмовлявся видавати гроші й цінності, вивозили в ліс, де катували. Катування були найрізноманітніші, причому застосовувались як фізичні, так і психічні. Жертв вішали на деревах, а коли вони починали задихатися, раптово обрізували мотузку. Деяких клали в труну й пилили ножівками. Як правило, після таких акцій ламалося все.

Група однією з перших у СРСР почала займатися вимаганням у підпільних мільйонерів, тобто тим, що згодом назвуть «рекетом». Це було прямим порушенням злодійського закону, тобто основного закону злочинного світу Радянського Союзу.

Незабаром Монгол та ще 31 особа з його банди були арештовані. Слідству вдалося довести лише два епізоди злочинів. Суд засудив Геннадія Карькова до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. На злодійській «сходці» Монголу закидали порушення злодійського закону. Однак ніяких репресивних заходів щодо нього не було — вся провина Карькова полягала в тому, що він був першим, хто почав займатися цим видом злочинної діяльності. Через кілька років Монгол став злодієм у законі, а наприкінці 1970-х років на всесоюзній злодійській «сходці» у Кісловодську злодії прийняли рішення про те, що необхідно брати гроші з цехівників та фарцовників. Так виникла нова злочинна формація — капітал почав срощуватися з криміналом.

Подальша доля

Карьков звільнився у 1986 році, повністю відбувши свій термін. На початку 1990-х років він був «смотрящим» за деякими районами Москви, придбав дім у Франції. Однак незабаром серйозно захворів на рак і помер у Подільській онкологічній клініці у 1994 році.

Документальні фільми

Документальний фільм «Великий Монгол» з циклу «Слідство вели…», 2006 рік.

Примітки

Посилання Карьков Геннадій Олександрович