Олексій Андрійович Борисенко ( 16 січня 1946, Андріївка, Сумський район) — український науковець у галузі інформатики, цифрової електроніки та інформаційних технологій, фахівець у сфері теорії інформації, кодування і систем числення. Доктор технічних наук (1991), професор (1995), заслужений професор Сумського державного університету.
Життєпис Олексій Андрійович Борисенко народився 16 січня 1946 року у селі Андріївка Сумського району.
Початкову освіту здобув у середній школі села Хотінь. У 1963 році закінчив Сумський технікум цукрової промисловості за спеціальністю «Хлібопекарна і кондитерська промисловість». У 1970 році завершив навчання в Харківському інституті радіоелектроніки за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини», отримавши кваліфікацію інженера-електронщика з ремонту й експлуатації електронних та обчислювальних машин.
Викладацька діяльність У тому ж 1970 році розпочав роботу в Харківському інституті радіоелектроніки, де послідовно обіймав посади інженера, старшого інженера (1971), молодшого наукового співробітника (1973) та асистента (1976).
З 1980 року працює в Сумському державному університеті (раніше — Сумський філіал Харківського політехнічного інституту): старший викладач, доцент (1983), професор. У 1992—2012 роках очолював кафедру електроніки і комп'ютерної техніки, з 2012 року — професор цієї кафедри. Паралельно в 1990-х роках був завідувачем кафедри промислової електроніки.
Читав курси з електронних промислових пристроїв, засобів відображення інформації, дискретної математики, цифрових автоматів, систем керування, теорії інформації та кодування.
Наукові дослідження Ранні дослідження Борисенка присвячені електронним пристроям відображення інформації для автоматизованих систем керування. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження і розробка електронних пристроїв відображення інформації для автоматизованих інформаційних систем».
У 1991 році захистив докторську дисертацію на тему «Методи синтезу інформаційних систем на основі позиційних чисел з неоднорідною структурою», започаткувавши розвиток теорії неоднорідних систем числення.
Основні напрями наукових робіт: теорія інформації та кодування; розроблення завадостійких систем числення і кодів; побудова біноміальних, факторіальних і фібоначчієвих систем числення; методи стиснення інформації на основі кінцевих бернуллієвих джерел; надійне опрацювання інформації в технічних системах, системах зору та розпізнавання образів; підвищення швидкодії та надійності цифрових електронних пристроїв.
Синтезовані Борисенком класи біноміальних систем числення з двійковим і багатозначним алфавітами стали основою для створення нових високопродуктивних і завадостійких електронних схем. Загалом є автором понад 200 наукових праць, серед яких близько 40 винаходів, біля 20 монографій і навчальних посібників, два підручника. Під його керівництвом у 1988—2023 роках підготовлено 10 кандидатів технічних наук.
Лауреат гранта Міжнародного фонду «Відродження» (1998), заснованого урядом України та Інститутом відкритого суспільства США, який проводився серед професорів математики України. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, нагрудним знаком «Відмінник освіти України». У 2005 році отримав звання «Почесний професор Сумського державного університету».
Посилання Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 59. Борисенко Олексій Андрійович / Г. С. Володченко // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. Борисенко Олексій Андрійович; ЕКТ СумДУ'''. Процитовано 26 листопада 2025. Олексій Андрійович Борисенко; ХНУРЕ''. Процитовано 26 листопада 2025.