У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романів
Романів Надія Миронівна
Надія Миронівна Романів (нар. 5 квітня 1953, с. Міжгір'я, Богородчанський район, Станіславська (нині Івано-Франківська) область) — пом. 01 січня 2005 року. Українська педагогиня, викладачка музики, поетеса. Її життя та творчість тісно пов'язані з освітою, музикою та літературою Прикарпаття.
Біографія та освіта
Надія Миронівна Романів народилася 5 квітня 1953 року в селі Міжгір'я Богородчанського району Івано-Франківської області.
Початкова освіта: Здобула у Міжгірській школі. Музична освіта (середня спеціальна): Закінчила Богородчанську музичну школу, Дрогобицьке музичне училище. Вища освіта: Здобула у Рівненському інституті (нині Рівненський державний гуманітарний університет) на хоровому відділі.
Педагогічна діяльність
Сфері культури та освіти Надія Миронівна віддала майже 30 років свого професійного життя.
Початок кар'єри: Розпочала свій викладацький шлях у дитячій музичній школі в смт. Богородчани. Основне місце роботи: протягом 28 років працювала викладачем у Солотвинській дитячій музичній школі (смт. Солотвин, Богородчанський район), де виховувала любов до музики в юних поколінь.
Літературна творчість
Окрім музичної педагогіки, Надія Миронівна завжди захоплювалася поезією. Її поетичний доробок складають дві збірки:
«Іду щохвилини на сповідь» «Із глибини душі моєї»
Сімейний творчий тандем
Творчість Надії Романів набула розвитку у сімейній традиції:
Найціннішим є те, що її слово отримало друге життя у музиці завдяки синам, Віталію та Роману. Багато віршів покладено сином Віталієм на музику, створюючи прекрасні пісні, які часто звучать на районних та обласних святах і урочистостях. Цей творчий тандем — найкраще свідчення того, що любов до мистецтва передається у спадок.
Творче кредо та громадянська позиція
Поезія Надії Миронівни часто несла глибокий духовний та патріотичний зміст. У вірші "Великдень" вона зверталася до питань єдності та братерства:
Мій народе, поєднайся,Брате, брата не цурайся. Чуєш бо, Христос Воскрес,Відкинь злоби гострий меч.
Оцінка творчості і пам'ять
Надія Романів постійно збагачувала свій фаховий рівень як музикант, музикознавець, фольклорист та диригент, і паралельно з цим ріс її талант поетеси.
Шанувальники поезії високо цінували її творчість, а збірка «Із глибини душі моєї» вважалася за честь у приватних бібліотеках. Як зазначають, "кожне слово якої — це і справді її душа, її любов до світу і людей, її надії і сподівання".
На жаль, Надія Миронівна рано пішла з життя.
Прощання: “Рано, дуже рано вона відійшла із цього життя. Хочеться вірити, що Бог взяв її до себе, щоб оспівувати велич Його там далеко – на небесах.” — Отець Василь КАРАБІНОВИЧ Збірка "Із глибин душі моєї" відгукнулась багатьом читачам краю, про неї висловлювали свої спогади Наталія Михайлівна Шебунчак, Марія Пастух, Отець Василь Карабінович.
Вона померла,але навіки залишили свій слід у серцях тих,хто її знав та ніколи не забуде. Місце останнього спочинку - мальовничий міжгірський край. Її життя — це історія про вірність покликанню, про музику, яка звучала в кожній ноті, про слово, що закарбувало душу у віршах, і про щастя бачити, як ця творчість об'єднала родину і до сьогодні збагачує громаду.
Джерела [Інформація, надана у статті] [Згадка про творчість та пам'ять від отця Василя Карабіновича]