Дзіцумі Ґоґен Ямаґучі (山口剛玄; 20 січня 1909 – 20 травня 1989), також відомий як Ґоґен Ямаґучі, був японським майстром бойових мистецтв та учнем Ґодзю-рю карате під керівництвом Тьодзюна Міяґі . Він був одним із найвідоміших майстрів карате-до з Японії та заснував Міжнародну асоціацію карате-до Ґодзю Кай . 1968 року імператор Японії нагородив Ямагучі орденом Рандзю-Хосьо (らんじゅほうしょう (藍綬褒章)), медаллю «Блакитна стрічка» п'ятого ступеня за заслуги, за його величезний внесок у поширення японських бойових мистецтв у всьому світі . Протягом багатьох років був занесений до Книги рекордів Гіннеса за своє звання та досягнення.

Ранні роки

Згідно з його автобіографічною працею: «Карате Годзю-рю від кота, Токіо, Японія» (1963) , Ґоґен Ямаґучі народився 20 січня 1909 року в Міяконодзьо Сьонай, префектура Міядзакі , Японія, поблизу міста Каґосіма на острові Кюсю . У п'ятому класі початкової школи Ямаґучі розпочав тренування з карате-до під керівництвом сенсея Такео Марути, теслі-столяра з Окінави . Марута був практиком Годзю-рю . Ґоґен Ямаґучі отримав ім'я Дзіцумі Ямаґучі від свого батька Токутаро, який був купцем, а згодом шкільним учителем і начальником управління освіти; його матір'ю була Йосімацу. Дзіцумі був їхнім третім сином, і в цій дуже великій японській родині було десять дітей.

"Кіт"

Ґоґен Ямаґучі також був відомий у світі карате-до як «Кіт»; він був дуже маленьким чоловіком (1,52 метра) та вагою 73 кг; проте він справляв враження величезної маси та аури, що нагадувала епоху самураїв. Американські солдати вперше прозвали його «Кітом» за його плавну ходу та розпущене волосся. Він один був головним чином відповідальним за поширення Ґодзю-кай по всьому світу сьогодні, завдяки чому сотні тисяч практикуючих пройшли певну форму тренувань у традиційних та нетрадиційних додзьо карате. За словами самого Ґоґена Ямаґучі в інтерв'ю французькому журналісту з карате Роллану Гайяку у квітневому виданні 1977 року, він заявив: «Навіть сьогодні, юначе, якби ви зустрілися зі мною в бою, я б зміг за секунду визначити силу вашої Кі. Я б одразу зрозумів, чи ви хороший суперник. Саме ця якість, і ніяка інша, дала мені ім'я Кіт».

Шлях у карате

Після переїзду родини Ямагучі до Кіото, Ґоґен почав серйозно вивчати карате-до у сенсея Такео Марути. Марута також був теслею за професією і сам був учнем легендарного Тьодзюна Міяґі з Окінава. Після школи Ямагуті вступив до Університету Кансей в Кіото, звідки його виключили, після чого він вступив до Ріцумейкан, де став лідером університетського клубу карате. Там він вивчав право, а в 1930 році Йоґі разом з Ґоґеном Ямаґучі заснував Ріцумейкан дайґаку карате кенкю-кай (立命館大学空手研究会; дослівно Асоціація дослідження карате університету Ріцумейкан) , перший клуб карате в університеті Ріцумейкан. Ріцумейкан карате-до Кенкю-кай був першим університетським клубом карате в західній Японії та був сумнозвісний своїми жорсткими тренуваннями та запеклими бійцями карате. І Йоґі, і Ямаґучі навчалися в університеті Ріцумейкан під час візиту Тьодзюна Міягі, а Тьодзюн Міягі зупинявся в квартирі Йоґі. Ґоґен Ямаґучі навчався безпосередньо у Тьодзюна Міяґі пізніше, у 1929 році, після того, як він та його тодішній учитель і друг Дзіцуей Йоґі написали Тьодзюну Міяґі та запросили його до Японії. Пізніше Тьодзюн Міягі доручив Ґоґену Ямаґучі поширення Годзю-рю в материковій Японії. На початку 1930-х років Ґоґен розробив те, що згодом стане легендарним кулаком Годзю-кай. Кажуть, що він був створений за зразком правого кулака Тьодзюна Міягі. Після закінчення університету Ріцумейкан у Кіото в 1934 році, того ж року Ґоґен розробив та представив дзію-куміте, яке сьогодні стало відомим як спортивне та турнірне бойове куміте. ​​У 1935 році він офіційно заснував Всеяпонську асоціацію карате-до Ґодзю-кай (яка пізніше розділилася на Ґодзюкай JKF та Ґодзю-кай JKGA). Також у 1935 році Ґоґен розпочав свою співпрацю з японським урядом як офіцер розвідки, у цьому ж році народився його перший син Норімі Ґосе З 1935-1937 років Ямагуті провів на Окінаві, де вивчав сутність куміте, психологічні та енергетичні аспекти карате. Ямагуті назавжди зберіг повагу до окінавського карате як до справжнього бойового мистецтва без будь-яких умовностей. Друга світова війна

З 1938 по 1945 рік Ямагуті перебував у Маньчжурії. Цей період його життя оповитий багатьма легендами: розповідають про поєдинки Ямагуті з різними бійцями, про бої з тваринами. Під час військового відрядження в Маньчжурію під час Другої світової війни Ґоґен був захоплений радянськими військовими в 1942 році та ув'язнений як військовополонений у радянському концентраційному таборі ; саме тут він бився та переміг живого тигра, згідно з його автобіографією (цитованою вище). Ґоґен Ямаґучі спочатку був відправлений на каторжні роботи в таборі для військовополонених; однак він вразив навіть цих запеклих росіян, які дізналися, хто він, і попросили його навчити карате-до російських солдатів. Саме тоді «в'язень став начальником охоронців, які стали його учнями». У 1945 році Ґоґен повернувся до Японії, де знову відкрив свій перший додзьо карате-до в Ніппорі, який пізніше був знищений пожежею, і рекламувався вивіскою зовні з написом «Ґодзю-рю-кай». Багато людей думали, що його школа закрита назавжди, і що він загинув на війні; відповідно Ґоґен проводив великі виставки в Токіо, на яких демонструвалися різні китайські та японські бойові мистецтва, з якими він стикався. Його школа знову відкрилася і пізніше переїхала до району Сугінамі-ку в Токіо. Тут він швидко розширив мережу незалежних додзьо Ґодзю-рю. Швидке зростання та розширення підкріплювалися енергійною та сильною особистістю Ґоґена, що призвело до появи всесвітньої мережі шкіл карате, яку він сам перетворив на потужну імперію бойових мистецтв.

Створення Годзю-кай

Ґоґен Ямаґучі заснував штаб-квартиру Ґодзю-кай у районі Сугінамі-ку, Токіо, Японія, неподалік від жвавого торгового району Роппонґі . До 1950 року штаб-квартиру Ґодзю-кай було офіційно перенесено до школи Сугінамі в Токіо, що, згідно з його автобіографією, сприяло майже потроєнню кількості членів до 450 000. П'ять років по тому він офіційно заснував IKGA. Пізніше, у 1964 році, Ґоґен Ямаґучі разом з іншими членами-засновниками: Оцукою Хіронорі з Вадо-рю, Накаямою Масатоші з Сьотокан , Мабуні Кенва та Іватою Мандзао з Сіто-рю, об'єднали всі додзьо карате в Японії, щоб створити Всеяпонську федерацію карате-до, яка існує й донині як Японська федерація карате (JKF). До 1966 року його організація Годзю кай налічувала понад 200 додзьо та клубів і 60 000 членів у системі Годзю-кай. Серед його найвідоміших учнів були Ямамото Гоннохьое та Ямагучі Госей. Ще одним відомим учнем був Мас Ояма, який отримав 8-й дан під керівництвом Ямагучі Гогена, перш ніж заснувати власний стиль Кіокушинкай.

Внески до Будо

Внесок Ґоґена Ямаґучі в Ґодзю-рю та карате-до загалом, був величезним. Під його керівництвом та настановами Міжнародна асоціація карате-до Ґодзю-кай (IKGA) розвивалася та процвітала. Організація зросла в популярності як у Японії, так і в інших азійських та західних країнах світу. До 2008 року приблизно 60-70 країн викладали принципи та методи тренувань карате-до Ґодзю-кай. Ґоґен Ямаґучі зумів об'єднати всі школи карате Японії в єдиний союз, що призвело до створення Федерації Всеяпонської організації карате-до (FAJKO) у 1964 році. Кокусай Будо Ренмей ( Міжнародна федерація бойових мистецтв) у Японії, головою якої був принц Хіґашікуні з японської імператорської родини, призначила Ямаґучі Шиханом - майстром відділу карате-до цієї організації. Ямагучі додав до системи Годзю форми катаТайкьоку — методи тренування для початківців, щоб підготувати їх до більш просунутих ката. Стверджується, що « ніколи раніше жодна людина не мала такого глибокого впливу на розвиток і поширення карате-до» (Де Йонг, Інго, 1989). Годзюкай Карате-до: Жорстке та м’яке в гармонії - Том 1. Швеція, Jakobsbergs Tryckeri AB.

Особливості навчання

Ямагуті спеціалізувався в основному на ударах ліктями та ногами, які він завдавав з великою швидкістю та силою. Щомісяця Ямагуті ходив у гори, де медитував і виконував ката Санчін під струменями водоспаду. Раз на місяць водив туди своїх учнів. Тренування розпочалося з обливання холодною водою, після чого відбувся біг до водоспаду, у водах якого студенти виконували ката Санчин. Після цього вони побігли до найближчого храму для короткої медитації. Ямагуті сповідував принцип: «Тренуйся так, щоб ти міг прийняти удар будь-якої сили, і щоб ворог не оговтався від твого удару». Велику увагу Ямагучі приділяв ката Санчін: «Кілька років щоденних зусиль, і це ката починає дарувати вам незвичайні відчуття та надприродні можливості...» Частину методології Ямагуті - тренування в горах, відпрацювання ката Санчін - перейняв засновник Кіокушинкай Масутацу Ояма.

Сім'я Він був одружений двічі, спочатку з Мідорі, з якою мав чотирьох дітей: Ґосея Норімі Ямаґучі (нар. 1935), Ґосен Кішіо Ямаґучі (1940-1990), Макіко Ямаґучі та Ґосі Хірофумі Ямаґучі (нар. 1942). У нього та його другої дружини Міцуе була одна дитина, Ґоукьоко Вакако Ямаґучі. Усі його діти займалися карате-до та стали самостійними майстрами. Імена, що починаються на ґо (剛), були їхніми іменами в карате. Ґосей Норімі Ямаґучі має власну організацію в Сполучених Штатах, а Ґосі Хірофумі Ямаґучі є президентом Міжнародного товариства карате-до Ґодзю-кай, яке має філії в 60 країнах. Ґосен Кішіо Ямаґучі був віце-президентом Japan Airlines . Кішіо, який помер на початку 1990-х років, брав активну участь в управлінні IKGA, тоді як його наймолодша сестра Вакако Ямагучі протягом кількох років була чемпіонкою ВсеЯпонії з ката. Макіко Ямагучі померла від субарахноїдального крововиливу у відносно молодому віці наприкінці 1980-х років.

Ґоґен Ямаґучі помер 20 травня 1989 року.