Марк Давидович Фельгер (при народженні Мо́рдха Ду́видович Фе́льгер; 27 листопада 1881, Одеса, Російська Імперія — 24 березня 1962, Ленінград, СРСР) — російський і радянський архітектор.
Життєпис
Народився в Одесі 30 листопада (за старим стилем) 1881 рокуЗапись о рождении Мордхи Фельгера 30 ноября 1881 года в канцелярии одесского городового раввина: родители — одесский мещанин Дувид Фельгер, жена ГительУ записі про народження ім'я записано як «Мордха Дувидов Фельгер» — см и , у сім'ї одеського міщанина Дувида-Шмереля Арон-Гімпелевича Фельгера та Ґітель (Ґітлі) Фельгер (1859—1919)[https://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Odessa%2F39-5-172%2F288.jpg Запись о смерти Гитли Фельгер, 60 лет, в канцелярии одесского городового раввина 11 августа 1919 года][https://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Odessa%2F39-5-116%2F156.jpg Запись о бракосочетании Израиля Дувид-Шмерелевича Фельгера в канцелярии одесского городового раввина 14 октября 1905 года][https://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Odessa/22-1-100/396.jpg Семья Фельгер в ревизской сказке 1858 года по Одессе]. У нього був молодший брат Ізраїль (1885)]https://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Odessa%2F39-5-11%2F2.jpg
Запись о рождении Израиля Фельгера в канцелярии одесского городового раввина 1 января 1885 года].
У 1901 році вступив до Академії мистецтв, яку закінчив у 1912 році, отримавши звання художника-архітектора за «проєкт драматичного театру для столичного міста на 1200 осіб». Після закінчення Академії жив у Петербурзі.
1910 року (ще до закінчення навчання в Академії), збудував прибутковий будинок Батова (9-а Радянська вулиця, 23).
За радянських часів став одним з авторів висотного комплексу Будинку Держпромисловості (Держпрому) у Харкові (з С. С. Серафимовим та С. М. Кравецем) та студентського містечка Політехнічного інституту в Ленінграді (у співавторстві з архітекторами С. Є. Бровцевим та А. В. Петровим, та інженером. Студентське містечко є пам'яткою архітектури (ново виявлений об'єкт) як пам'ятка радянського авангардуПриказ КГИОП от 20 февраля 2001 года N 15 «Об утверждении Списка вновь выявленных объектов, представляющих историческую, научную, художественную или иную культурную ценность» (с изменениями на 27 октября 2022 года).
Брав участь у доопрацюванні проєкту водонапірної вежі заводу «Червоний гвоздильник» у Ленінграді (25-а лінія Василівського острова, 4, на розі з Масляним каналом). Споруда визнана взірцем стилю конструктивізм та радянського авангарду.
Помер у Ленінграді 1962 року, похований на Преображенському єврейському кладовищі.
Примітки
Джерела
Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 119.
Посилання