Тіфа бо тітір — традиційний ударний музичний інструмент зі східної Індонезії, зокрема з островів Малукку та Папуа. Він виготовляється з видовбаного дерева. Існує кілька видів тіфи за розміром та формою. Кожне плем'я на островах Малуку та в Папуа має свою власну, неповторну Тіфу. Тіфа у 2014 році було включено до списку нематеріальної культурної спадщини провінції Папуа та офіційно зареєстровано Міністерством початкової та середньої освіти Республіки Індонезія під реєстраційним номером 238/M/2013, у категорії Традиційні навички та ремесла.Tifa referensi.data Процитовано 30 листопада 2025
Опис Тіфа схожа на високий барабан. Вона виготовлена з цілого видовбаного стовбура дерева, один кінець якого покритий щільно натягнутою висушеною шкірою оленя, кози, ящірки, ската або акули. Внутрішні сторони Тіфа зазвичай прикрашені різьбленням. Каркас може бути покритий ротангом.Його форма змінюється залежно від регіону походження.
Тіфа зазвичай використовується для супроводу військових танців та кількох інших народних танців. Часто Тіфа супроводжується музичним інструментом кулінтанг.
Музичний інструмент тіфа з Малуку в центральному регіоні Малуку також відомий як тітір. На Західній Новій Гвінеї музичний інструмент Тіфа має декілька назв, в залежності від народ, вякому використовується: у асмат називається , мовою темінабуан , у племені сентані — , на островах Біак — або , у племені марінд — , а у племені мбахам-матта у Факфаку — або
За формою музичні інструменти тіфа можна розділити на дві групи: малукська тіфа, що не має ручки, та папуасська тіфа, яка має стрункішу форму, нагадує пісочний годинник, та ручку .
Традиційний індонезійський оркестр Традиційний індонезійська музика корінних народів східної Індонезії грається оркестром, що складається з різних Тіфа, гонгів та кулінтангу.
Таку музику сьогодні можна почути лише на спеціальних заходах, наприклад, для зустрічі особливих гостей Малукку, а також на традиційних церемоніях.
Галерея
Див. також
Бонґо Джембе Кпанлоґо
Примітки