Зображення ЛГБТ в медіа () — це висвітлення та репрезентація лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних та квір-людей у медіа, включаючи кінематограф, телебачення, новини, літературу та соціальні мережі. Спосіб репрезентації має значний вплив на формування суспільної думки, стереотипів та рівня прийняття ЛГБТ-спільноти.
Історія та вплив Історично зображення ЛГБТ-людей у західних медіа варіювалося від повної невидимості до використання негативних стереотипів (злочинці, психічно хворі або комічні персонажі). Систематичний огляд літератури (2025) показує, що хоча видимість ЛГБТК+ людей у медіа зростає, репрезентація часто залишається стереотипною, особливо стосовно трансгендерних людей та бісексуалів.
Дослідження показують, що наявність різнобічних ЛГБТ-персонажів у медіа сприяє зниженню рівня упередженості через механізм парасоціального контакту, коли глядачі формують емоційний зв'язок з персонажами, що згодом переноситься на реальних людей.
В Україні В українському медіапросторі тема ЛГБТ пройшла еволюцію від повного табуювання та використання мови ворожнечі (у 1990-х та 2000-х роках) до поступової нормалізації, особливо після Революції Гідності та початку євроінтеграційних процесів.
Вплив російсько-української війни Повномасштабне вторгнення Росії в Україну (з 2022 року) стало каталізатором суттєвих змін у медіарепрезентації ЛГБТ-спільноти. Війна загострила ціннісний розрив із Росією, де гомофобія є частиною державної ідеології, що спонукало українські медіа до переосмислення прав людини як маркера демократії.
Дослідження 2025 року, проведене на базі матеріалів національного суспільного мовника «Суспільне Мовлення», виявило фундаментальну зміну домінантного наративу. Якщо раніше ЛГБТ-люди зображувалися переважно як жертви дискримінації або учасники внутрішніх конфліктів, то під час війни медіа почали представляти їх як активних захисників держави (військових, волонтерів). Цей феномен у науковій літературі отримав назву «десек'юритизація через спільний захист» ().
Також встановлено, що суспільний мовник виконував функцію «інституційного щита», не допускаючи ретрансляції російських гомофобних наративів у новинах, що сприяло зростанню суспільної підтримки рівних прав (зокрема, інституту реєстрованих партнерств).
Аналіз висвітлення Маршу рівності у 2021 та 2024 роках також демонструє зміщення акцентів: від конфліктно-поляризованого дискурсу до патріотичного. У 2024 році медіа частіше інтегрували ЛГБТК+ тематику в контекст національної оборони, акцентуючи на участі ЛГБТ-військових, що трансформувало образ спільноти в очах суспільства.
Соціальні мережі та Telegram В українському сегменті Telegram, який став ключовим джерелом новин під час війни, також спостерігаються зміни. Аналіз найпопулярнішого новинного каналу «Труха Україна» показав зменшення частки відверто негативної тональності після початку вторгнення (з 57,5 % до 40 %) та зростання нейтральних публікацій. Однак, попри позитивну динаміку, у популярних телеграм-каналах все ще зберігаються певні стереотипні наративи, зокрема карикатуризація або використання іронії при висвітленні ЛГБТК+ тематики.
Див. також Квірбейтинг GLAAD Media Awards ЛГБТ-спільнота Права ЛГБТ в Україні
Примітки