Копальня Пантанелле — гірничовидобувний майданчик на італійському острові Сицилія.
Обмежений видобуток кам'яної солі для задоволення продовольчих потреб місцевого населення в районі Пантанелле вели вже давно, зокрема, про наявність тут двох копалень згадує джерело від 1881 року. Сучасна гірнича ліцензія Пантанелле була видана в 1976-му державній агенції Ente Minerario Siciliano (EMS) та за кілька років по тому опинилась під контролем компанії Italkali, заснованої в 1980-му EMS (51 %) та приватними інвесторами (49 %), серед яких була компанія Sams адвоката Франческо Морганте (на початку 1970-х вже створила з спільне EMS підприємство EMS-Sams для розвитку копальне Реальмонте, для якого умови угоди передбачали здійснення управління саме приватними інвесторами — схема, що була застосована і для Italkali). З плином часу відбувалися зміни у складі приватних інвесторів, а в 2015-му відбулась приватизація Italkali, під час група Франческо Морганте (що вже володіла 27 % участі) викупила державну частку.
Розробка ведеться підземним способом за допомогою транспортного ухилу з площею перетину 22 м2, портал якого знаходиться в районі позначки +270 метрів НРМ. Станом на початок 1990-х років його довжина становила 0,8 кілометра, а виробітки копальні спускались до позначки +176 метрів НРМ. Також відомо, що станом на середину 2010-х сукупна довжина виробіток досягнула 60 кілометрів.
Первісно копальня видобувала лише кам'яну сіль (галіт), але з плином часу до розробки також залучили пласти калійної солі — каїніту (були продовженням пластів, які на більшій глибині розробляла розташована далі на схід калійна копальня Ракальмуто). Станом на початок 1990-х років Пантанелле видобувала близько 700 тонн кам'яної солі та до 500 тонн каїніту на добу, при цьому останній вивозили вантажівками на завод сульфату калію в Кампофранко (за десяток кілометрів по прямій на північний схід). Втім, завод у Кампофранко закрився в 1991-му і з того часу Пантанелле знову зосередилась на хлориді натрію.
У 2017-му копальня видобула 177 тисяч тонн солі, що було близько до історичного максимуму.
Видобута сіль має харчове, кормове та промислове застосування.
Примітки