Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів та платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Мета запровадження МПЗ — детінізація аграрного сектору, боротьба з ухиленням від оподаткування та забезпечення додаткових надходжень до місцевих бюджетів. Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Суть та правова основа Мінімальне податкове зобов’язання — це обов’язковий платіж, що встановлює мінімальну суму податків, яку повинен сплатити резидент України — власник або користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь. Загальне МПЗ — це сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної земельної ділянки, право користування якими належить одній особі.

Правову основу МПЗ становлять положення Податкового кодексу України, зокрема стаття 381 «Визначення мінімального податкового зобов’язання». Інститут МПЗ було запроваджено Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX.

Платники МПЗ Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (на правах власності, оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 ПКУ). До таких осіб належать: Фізичні особи — власники/користувачі земельних ділянок, які не передали їх в оренду та не займаються підприємницькою діяльністю. Фізичні особи-підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування, які виробляють власну сільськогосподарську продукцію. ФОП та юридичні особи — платники єдиного податку 2-ї, 3-ї та 4-ї груп, які використовують такі землі у своїй діяльності. Для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) застосовується знижений коефіцієнт при розрахунку. Юридичні особи на загальній системі оподаткування.

Важливою умовою є те, що земельна ділянка має безпосередньо використовуватися платником у його господарській діяльності. Якщо власник передав землю в оренду (суборенду, емфітевзис), то зобов’язання з розрахунку та сплати МПЗ переходить до орендаря (користувача).

Порядок розрахунку МПЗ МПЗ розраховується окремо для кожної земельної ділянки за період володіння або користування нею, який припадає на звітний рік. Існують дві основні формули розрахунку, що залежать від наявності нормативної грошової оцінки (НГО) землі.

Формули розрахунку Для земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, МПЗ розраховується за формулою: МПЗ = НГОд × К × М / 12, де: НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; К — коефіцієнт; М — кількість календарних місяців володіння/користування ділянкою у звітному році.

Для земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, використовується формула: МПЗ = НГО × S × К × М / 12, де: НГО — нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області або АР Крим з урахуванням індексації; S — площа ділянки в гектарах; К — коефіцієнт; М — кількість календарних місяців володіння/користування ділянкою у звітному році.

Коефіцієнти та мінімальні ставки Розмір коефіцієнта (К), а також мінімальні ставки МПЗ змінювалися в різні роки та мають особливості. У 2024 та 2025 роках діють певні мінімальні пороги.

+ПеріодСтандартний коефіцієнт (К)Коефіцієнт для ФОП 4-ї групи (фермерів)Мінімальна сума МПЗ з 1 га2022–2023 роки0,040,02Не встановленоЗ 2024 року*0,050,025 (половина стандартного)700 грн (1400 грн для ділянок, де частка ріллі ≥50%) * На період до припинення воєнного стану. Для земель на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій мінімальні ставки не застосовуються.

Зменшення МПЗ на сплачені платежі Платник не сплачує розраховану суму МПЗ повністю. Він порівнює загальний розмір МПЗ із сумою податків, зборів, платежів та витрат на оренду землі, які він фактично сплатив протягом року і які пов’язані з використанням сільгоспугідь. До таких платежів відносяться: ПДФО та військовий збір з доходів від реалізації сільськогосподарської продукції або за договорами оренди землі. Єдиний податок (для тих, хто перейшов на загальну систему). Земельний податок за сільгоспугіддя. Рентна плата за спеціальне водокористування. 20% витрат на орендну плату за землю, орендодавцями якої є юридичні особи або держава/громада.

Якщо сплачена сума дорівнює або перевищує МПЗ, додатково платити нічого не потрібно. Якщо МПЗ більше, то до бюджету сплачується лише позитивна різниця.

Землі, для яких МПЗ не визначається Відповідно до п. 381.2 ст. 381 ПКУ, існує вичерпний перелік земельних ділянок, щодо яких МПЗ не визначається: Землі, що використовуються дачними та садівничими кооперативами (товариствами), а також набуті їхніми членами в межах цих земель. Землі запасу. Невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (крім переданих в оренду). Землі в зонах відчуження та безумовного відселення через Чорнобильську катастрофу. Сільгоспугіддя, що належать фізичним особам і станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населених пунктів. Землі, які перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані непридатними для використання через загрозу такого забруднення (за умови звільнення від плати за землю). Землі, розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях активних бойових дій (на період дії таких обставин).

Декларування та сплата Платники МПЗ зобов’язані подавати розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання у складі річної податкової декларації. ФОП на єдиному податку 2-ї та 3-ї груп подають Додаток 2 до річної декларації з єдиного податку. ФОП на загальній системі подають відповідний розрахунок у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи. Юридичні особи включають розрахунок до складу річного податкового звіту.

Позитивна різниця між розрахованим МПЗ та сплаченими податками (яку необхідно доплатити) для ФОП на єдиному податку відображається у рядку 14.2 податкової декларації та сплачується одночасно з податком за звітний період. Усі кошти, сплачені в рамках МПЗ, надходять до бюджету територіальної громади за місцем розташування земельної ділянки.

Джерела