Бранко Мікулич

Бранко Мікулич (сербохорв. Branko Mikulić; 10 червня 1928, Горні-Вакуф-Ускоплє, Королівство сербів, хорватів і словенців — 12 квітня 1994, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — югославський та боснійський державний діяч, член Союзу комуністів Югославії. Обіймав посаду Голови Союзної Виконавчої Ради СФРЮ (прем'єр-міністра) з 1986 по 1989 рік.

Біографія

Ранні роки та освіта Мікулич народився в хорватській родині заможного селянина. Його батько був одним із провідних представників Хорватської селянської партії та обіймав посаду заступника голови Антифашистської ради народного визволення Боснії і Герцеговини під час Другої світової війни.

З 1943 року Бранко Мікулич брав активну участь у Народно-визвольній війні Югославії. Членом комуністичної партії став у 1945 році. Після війни він закінчив економічний факультет Загребського університету.

Політична кар'єра в Боснії і Герцеговині Після здобуття освіти Мікулич працював в органах влади в низці боснійських міст, зокрема в Бугойно, Яйці, Лівно та Зениці. Згодом він обіймав ключові пости в республіканському керівництві:

1964—1967 рр.: Секретар ЦК та секретар виконкому ЦК Союзу комуністів Боснії і Герцеговини. 1967—1969 рр.: Голова Виконавчої ради (уряду) Боснії і Герцеговини. 1969—1978 рр.: Голова ЦК Союзу комуністів Боснії і Герцеговини та член Президії ЦК СКЮ.

Мікулич належав до ортодоксального крила комуністичного руху Югославії та рішуче виступав проти реформістських течій, побоюючись їхнього зв'язку зі сплеском націоналізму.

Основні досягнення в БіГ Перебуваючи на керівних посадах, Мікулич застосовував авторитарні методи управління, але досяг кількох значних успіхів для республіки:

Національне визнання: Домігся підвищення статусу боснійських мусульман, визнавши їх окремою нацією. Економіка та інфраструктура: Ініціював програму прискореного економічного зміцнення та зниження дотаційності республіки. Було реалізовано широку інвестиційну програму, збудовано багато об'єктів соціальної та дорожньої інфраструктури, створено боснійський енергетичний комбінат.

Робота у федеральних органах Після придушення руху ліберальних реформаторів Мікулич увійшов до близького оточення Йосипа Броза Тіто. У жовтні 1978 року він був призначений Виконавчим секретарем Президії ЦК СКЮ.

1982—1983 рр.: Голова Президії Боснії і Герцеговини. 1983 року організував показовий судовий процес проти боснійських дисидентів, зокрема майбутнього президента Алії Ізетбеговича, засуджених за спробу розчленування Югославії. 1983—1984 рр.: Голова Організаційного комітету XIV Зимових Олімпійських ігор у Сараєві (1984). 1984—1986 рр.: Член Президіуму СФРЮ.

Голова Союзної Виконавчої Ради СФРЮ У 1986 році Мікулич обійняв посаду прем'єр-міністра (Голови Союзної Виконавчої Ради) СФРЮ. Його уряд спробував запровадити жорсткі заходи для стабілізації економіки та подолання гіперінфляції, але зіткнувся із серйозним опором:

Економічна криза: Країна переживала гостру кризу, приховане безробіття сягало 50% працездатного населення. Скандал та опір: Прем'єр був втягнутий у корупційний скандал навколо компанії Agrokomerc та зіткнувся з опором республік. Девальвація: У 1987 році уряд провів 25%-ву девальвацію динара і звернувся за позикою до МВФ, що викликало обурення у Словенії та Хорватії.

На вимогу громадськості та після ініціювання вотуму недовіри у Скупщині, Мікулич пішов у відставку 30 грудня 1988 року після незатвердження бюджету СФРЮ.

Смерть Бранко Мікулич повернувся до Сараєва, де й помер під час облоги міста у квітні 1994 року.

Посилання

Примітки