Сара Лішанська (; 1884, Малин, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 1924, Єрусалим, Британський мандат у Палестині) — єврейська медсестра, яка заснувала першу клініку «Клаліт».

Раннє життя та освіта

Сара Лішанська народилася 1884 року у Малині, волосному центрі Радомисльського повіту, Київської губернії, в сім'ї Шошанни (1865—1944) та Меїра Йони Лішанського (1862—1942).

У Лішанської було три молодші сестри: Рахель, Тамара та Бетя. Її сестра Рахель була дружиною Іцхака Бен-Цві, другого президента Ізраїлю; її сестра Бетя була ізраїльською скульпторкою, яка отримала Премію Ізраїлю за скульптуру (1985), за скульптуру (у 1944 та 1957 роках), а також була названа почесною громадянкою Тель-Авіва (1983); а її сестра Тамара була лікаркою.

В Україні вона здобула освіту в початковій жіночій школі, де вивчала російську мову та арифметику, а також читала класичну російську літературу. Разом зі своїми друзями вона заснувала асоціацію під назвою «Мішана» для підтримки бідних.

З 1904 по 1906 рік Лішанська відвідувала курси медсестер при урядовій лікарні в Києві. Коли батьки змусили її вийти заміж у шістнадцять років, одразу після весілля вона втекла з дому і не поверталася до ранку. З того моменту Сара повністю ігнорувала чоловіка, якого їй нав'язали. Через кілька місяців чоловік пішов своїм шляхом, а через роки, коли вона навчалася в Києві, він дав їй розлучення через її сестру Тамару.

Життя в Ізраїлі

Лішанська брала участь у русі Поалей-Ціон разом зі своєю сестрою Рахель, а також заснувала єврейську школу в місті. Вона була однією з перших жінок-піонерок в Ізраїлі.

Лішанська спочатку працювала медсестрою в лікарні в Єрусалимі, а пізніше — в місцевій урядовій лікарні.

Перед початком Першої світової війни вона покинула Єрусалим і працювала медсестрою в Каркурі. Коли турки вигнали євреїв з Тель-Авіва-Яффи в 1917 році, батьки Лішанської переїхали до мошаву Тель-Адашим у долині Єзреель. Мешканці цієї громади, які тоді були членами Ха-Шомер, запросили Лішанську служити їхньою медсестрою.

Пізніше вона повернулася жити до Єрусалиму, де працювала медсестрою в медичному центрі Клаліт. Вона стала активним членом партії «» та була обрана до міської ради єврейського Єрусалиму, до перших зборів виборних посадовців та до різних рад.

У 1920 році вона переїхала до Тель-Авіва та брала участь у заснуванні «Фонду охорони здоров'я Клаліт єврейських робітників у Землі Ізраїлю». Як активний член центрального фонду охорони здоров'я, вона була однією із засновниць першої клініки фонду охорони здоров'я в Тель-Авіві.

Смерть

Лішанська захворіла на рак. Намагаючись вилікуватись, вона поїхала до Відня та Берліна, де й одужала. Вона повернулася до Ерец-Ісраель і відновила свою роботу, але рак з'явився знову. Після кількох місяців боротьби вона померла в Єрусалимі.

Спадщина

Про її життя була написана книга під назвою «Медсестра» ().

На честь Лішанської названо вулицю.

На її честь було зведено культурний зал «Охель Сара» в .

Примітки