Біологічний вік (БВ) — показник рівня зносу структури і функції певного структурного елементу організму, групи елементів і організму в цілому, виражений в одиницях часу шляхом співвіднесення значень заміряних індивідуальних біомаркерів з еталонними середньопопуляційні кривими залежностей змін цих біомаркерів від календарного віку (КВ) (хронологічного віку (ХВ)).

Ознаки біологічного віку З віком в організмі відбуваються змін, але не всі можуть визначати біологічний вік. Так у людини може відбуватися старіння шкіри, появи сивини і зморшок, але при цьому функціонування інших органів, зокрема мозку й серця, залишається на високому рівні, тоді біологічний вік буде нижчим, ніж оцінка за зовнішніми проявами. З іншої сторони зовнішній вигляд людини може оцінюватися нижче календарного, але основні функції організму знаходяться в дуже поганому стані, тоді її біологічний вік вищий від календарного.

Для правильної оцінки біологічного віку потрібне ретельне і всебічне медико-антропологічне обстеження. Саме геронтологія займається такими проблемами.

Оцінка біологічного віку Для розрахунку БВ використовуються різні набори біомаркерів старіння (БМС) – показників вікових змін організму. З великої вибірки популяції практично здорових людей формується набір даних, на основі яких відбираються найбільш інформативні (високо корелюючі з віком) показники.

Першим математичним методом оцінки біологічного вік стала побудова рівняння множинної регресії. Воно пов'язує календарний вік і набір БМС і виводиться якому КВ відповідають вікові зміни у окремої людини. Хоча цей метод використовується, але його істотний недолік – систематична похибка

Найпоширенішим молекулярно-генетичним методом оцінки БВ є здобув метод визначення довжини теломер. Було припущення, довжина телемер з віком зменшується, але воно не підтвердилося. Була встановлена кореляція довжин з віком, але це виявляється не при одноразовому вимірювання, а при великому інтервалі (5-10 років).

Точнішим молекулярно-генетичним методом вимірювання біологічного віку людини і тварини є метилювання промоторних ділянок певних генів. Цей метод отримав назву годинника Горвата (за іменем його розробником ) або епігенетичний годинник. Цей метод використовує 353 епігенетичних маркерів людського геному і визначає вік людини з дуже високою точністю (±3,6 року).

Молекулярно-генетичні методи оцінки БВ недоступні для масового використання. На практиці використовуються БМС, отримані клінічними вимірюваннями.

В останні часи набирає популярності використання штучного інтелекту. Нейронна мережа розпізнаванню віку людини навчається через подання на її вхід результатів обстеження великої групи людей різного віку – значення БМС. У процесі навчання мережа шукає залежності між вхідними та вихідними даними (календарний вік), змінюючи вагові коефіцієнти зав'язків між нейронами. Після цього робиться перевірка нейромережі на новій вибірці людей з їх БМС. Якщо вона розпізнає вік людини, який значно перевищує КВ, то означає що є прискорене старіння.

Див. також Розумовий вік

Примітки

Джерела