Кокосовий корінь – це печиво народу бетаві в провінції Джакарта, Індонезія Це печиво з рисового борошна зазвичай подають під час великих світ та особливих подій. Місто Бекасі є найбільшим виробником кокосового коріння.
Традицію приготування та використання печива Кокосовий корінь у 2019 році Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії офіційно визнало нематеріальною культурною спадщиною провінції Джакарта у категорії «Традиційні навички та ремесла» під номером 362/M/2019Kue Akar Kelape referensi.data.kemendikdasmen Процитовано 09 грудня 2025.
Опис Назва походить від форми печива, яка нагадує корінь дерева кокосового горіха.. У Південному Калімантані це печиво має багато назв, таких як палички юйю, кактусове печиво або коріння пінангу .
Приготування
Клейке рисове борошно з клейкого рису (Oryza sativa glutinous) традиційно використовують для виготовлення печива Кокосовий корінь. В рецепті є яйця, кокосове молоко, маргарин або масло, цукор. Тісто смажать в рослинній олії, вичавлюючи його з кулінарного мішечка чи шприца так, щоб створити колючі корінці. Традиції Кокосовий корінь – це традиційний перекус бетавійців. Його подають під час Ід аль-Фітр, одного з головних мусульманських свят, яке відзначають для подяки за завершення місячного посту Рамадан. Кокосовий корінь завжди є на святковому столі разом із рангінангом (рисовими коржами) та смаженим арахісом з часником під час Ід аль-Фітр.
Див. також
Вергуни Кленят Пончик (донат) Ачаппам Розетта (печиво) Кокіс
Примітки