Джеймс Вашингтон Сінглтон (23 листопада 1811 — 4 квітня 1892) — член Палати представників США від штату Іллінойс.
Сінглтон народився в «Пекстоні», маєтку його родини в окрузі Фредерік, штат Вірджинія, і навчався в Вінчестерській (Вірджинській) академії. Він переїхав до Маунт-Стерлінг, штат Іллінойс, у 1834 році. Почав вивчав медицину та займатися практикою.
Вивчав право і був прийнятий до адвокатської колегії в 1838 та розпочав медецинську практику в Маунт-Стерлінгу.
Також окрім медицити та права займався сільськогосподарством.
Джеймса Сінглтон був обраним як генерал супротиву Іллінойсу в 1844 році, та відіграв важливу роль у Мормонській війні.
Він зайняв посаду делегата на конституційних з'їздах штату в 1847 та 1861 роках. З 1850 по 1854 рік мав членство у палаті представників штату. Коли він переїхав до Квінса, штат Іллінойс, у 1854 році поновив свою діяльність у палаті представників штату в 1861 році.
У 1862 губернатор Єйтс призначив його членом комісії для консультацій з британською та канадською владою щодо встановлення безперервного водного сполучення між Сполученими Штатами Америки та Канадою.
Джеймса Сінглтон був безуспішним кандидатом на виборах до Сорок першого Конгресу в 1868 році.
Займався будуванням залізничної дороги між Квінсі-Толедо та Квінсі, Алтон-Сент-Луїс і обіймав посаду президента обох компаній.
Сінглтон був обраним як демократом до Сорок шостого та Сорок сьомого Конгресів (4 березня 1879 р. – 3 березня 1883 р.).
Після чого повернувся до своєї справи - ферми, близько Квінсі, штат а Іллінойс, і поновив свою сільськогосподарську діяльність.
У 1891 році, переїхав до Балитимора, що знаходиться у штаті Меріленд і прожив свої останні дні там. 4 квітня 1892 році помер. Його поховали на кладовищі Маунт Гербон у Вінчестері, штаті Вірджинія. Примітки