Підземне сховище газу Серньяно — елемент газотранспортної системи Італії.
З 1954 року за кілька десятків кілометрів на схід від Мілану велась розробка газового родовища Серньяно. У 1965-му видобуток припинили та перевели Серньяно на роботу в режимі підземного сховища газу. Зберігання ресурсу відбувається в резервуарі, що розташований на глибині близько 1,3 кілометра та складений піщано-гравійними відкладами формації Серньяно (мессінський ярус міоцену).
Початкові геологічні запасі родовища становили 4,3 млрд м3 газу. Активна ємність сховища на початку 1990-х дорівнювала 2 млрд м3, наприкінці 2000-х цей показник рахувався як 2,24 млрд м3, а станом на 2023 рік вже як 2,5 млрд м3 (при цьому отримали дозвіл на збільшення об'єму до 2,85 млрд м3).
На початку 1990-х років сховище мало 34 експлуатаційні та 3 спостережні свердловини, причому станом на першу половину 2020-х ці показники майже не змінились — 35 експлуатаційних та 3 спостережні.
Піднятий газ перед подачею до газотранспортної системи проходить доведення до товарних кондицій, для чого сховище має власний комплекс підготовки (осушки). Якщо на початку 1990-х він мав пропускну здатність у 39 млн м3 на добу, то станом на першу половину 2020-х цей показник зріс до 58,5 млн м3 на добу (13 ліній потужністю по 4,5 млн м3).
Сховище почало роботу з двома мотокомпресорами загальною потужністю 2,9 МВт. У 1977-му воно отримало повноцінну компресорну станцію (КС) потужністю 18,8 МВт, яку в 1982—1983 роках підсилили до рівня у 42,9 МВт. Станом на першу половину 2020-х потужність КС рахувалась як 47 МВт.Sviluppo degli stoccaggi del gas naturale in Italia Rapporto del Comitato Tecnico ATIG «Trasporto» presentato daFluid Production Dataset for the Assessment of the Anthropogenic Subsidence in the Po Plain Area (Northern Italy)
Сполучення з газотранспортною системою забезпечують трубопроводи Тарвізіо — Серньяно — Мортара, Серньяно – Кортемаджоре, Мінербіо – Поджо-Ренатіко – Серньяно, Серньяно — Грандате та Серньяно – Ріволта – Бругеріо.
Примітки