Федеральні вибори в Австралії 1975 були проведені 13 грудня 1975 року внаслідок подвійного розпуску парламенту, що був обраний 1974 року. Суб'єктами виборів були всі 127 місць у Палаті представників та всі 64 місця в Сенаті.

Малколм Фрейзер був призначений тимчасовим прем'єр-міністром після того, як 11 листопада 1975 року генерал-губернатор сер Джон Керр відправив у відставку після трьохрічного правління лейбористський уряд на чолі з Гофом Вітлемом. Того ж дня Фрейзер порадив негайно розпустити парламент відповідно до умов, встановлених Керром (див. Конституційна криза в Австралії 1975).

Коаліція Ліберальної партії Австралії Фрейзера та Національної аграрної партії Дага Ентоні забезпечила собі монобільшість, отримавши найбільшу перевагу в історії Австралії. Ліберали фактично здобули більшість самостійно, отримавши 68 місць – перший випадок, коли головна нелейбористська партія виграла з таким відривом. Хоча Фрейзер не потребував підтримки Національної аграрної партії, Коаліцію було збережено. Це також був перший випадок на австралійських виборах, коли партія отримала понад 90 місць. Це були останні федеральні вибори, на яких Коаліція (або будь-яка інша партія) отримала понад 50% всіх голосів.

Лейбористська партія втратила 30 місць, а кількість місць у нижній Палаті представників зменшилася майже вдвічі - до 36. Маючи лише 28% місць у Палаті представників, це був найгірший розподіл місць для лейбористів з часів протистояння між Ліберальною партією та Лейбористською партією, що почалося в 1946 році.

Результати

Результати виборів до Палат представників

+Розподіл голосівПартія Голосів % Зміна Кількість місць Зміна Коаліція ліберальних та національних партій 4 102 078 53.05 +7.32 91 +30 Ліберальна партія 3 232 159 41,80 +6,85 68 +28Національна аграрна партія853 943 11.04 +0,28 22 +1Аграрна ліберальна партія 15 976 0,21 +0,21 1 +1 Лейбористська партія 3 313 004 42,84 −6,46 36 −30 Демократична лейбористська партія 101 750 1.32 −0,10 0 0 Робітнича партія 60 130 0,78 +0,78 0 0 Ліберальний рух 49 484 0,64 –0,14 0 0 Австралія 33 630 0,43 −1,89 0 0 Комуністична партія 9 393 0,12 +0,11 0 0 Незалежні 63 109 0,82 +0,42 0 0 Всього 7 732 578 127

Результати виборів до Сенату

+Розподіл голосівПартіяГолосів%ЗмінаОтримано місцьЗмінаКоаліція ліберальних та національних партій (всього)3,706,98951.74 +7.8535 +6Спільні кандидати від партій Коаліції2,855,72139.86+5.0917* Ліберальна партія793,77211.08+3.2616+3 Національна аграрна партія41,9770.59−0.711+2 Аграрна ліберальна партія15,5190.22+0.221+1 Лейбористська партія2,931,31040.91−6.3827−2 Демократична лейбористська партія191,0492.67−0.8900 Ліберальний рух76,4261.07 +0.1110 Робітнича партія62,3850.87 +0.8700 Сімейний рух45,6580.64 +0.6400 Австралія34,6320.48–0.9100 Об'єднана Тасманія1,2270.02–0.0100 Соціалістична партія7270.01 +0.0100 Незалежні114,3101.60–0.5210 Всього7,164,713  64 +4

Проблеми та значення Вибори відбулися через відправлення уряду Вітлема у відставку генерал-губернатором сером Джоном Керром під час конституційної кризи 1975 року. Політики з Лейбористської партії сподівалися, що електорат «збереже свою лють» і покарає Коаліцію за її участь у поваленні уряду зі словами «Ганьба, Фрейзере, ганьба». Однак Коаліція зосередилася на економічних питаннях після нафтової кризи 1973 року та рецесії 1973–1975 років, махінаціями з державними позиками, ймовірного неефективного управління інфляцією з боку Лейбористської партії та проводила кампанію під гаслом «Увімкни світло, Австраліє» (спираючись на тогочасний жарт: «Чи не міг би останній бізнесмен, який залишає Австралію, вимкнути світло?»).

Друкарі News Limited оголосили страйк на знак протесту проти антилейбористських редакційних статей у газетах компанії. Підтримка газетою Фрейзера та лібералів під час кампанії призвела до того, що журналісти компанії провели дводенний страйк, який розпочався 8 грудня 1975 року, на знак протесту проти «упередженості та нечесності» у висвітленні виборів компанією.

Австралійська столична територія та Північна територія вперше отримали право обирати по два сенатори внаслідок Закону про Сенат (представництво територій) 1973 року, прийнятого під час спільного засідання австралійського парламенту у 1974 році.

Див. також

Конституційна криза в Австралії 1975

Примітки