«Великий танський трактат з астрології епохи Каюань» (), також відомий як «Спостереження зір Каюань»Deng, Yinke. (2005). Chinese Ancient Inventions. (, Kaiyuan ZhanjingNeedham, Volume 3, 109.) — китайська астрологічна енциклопедія, складена та групою вчених між 714 і 724 роками нашої ери в епоху Каюань династії Тан.
Вміст Книга поділена на 120 томів і складається приблизно з 600 000 слів. «Трактат з астрології епохи Каюань» містить багато фрагментів інших праць, зокрема зоряні каталоги Ши Шеня та Гань Де, а також перекладену версію індійського календаря «Наваґрага» у розділі 104. Можливо, у ньому використали «Ісічжан», складений Лі Чуньфеном близько 645 року. , складена індійським астрономом Аріабгатою, також увійшла до трактату.
Впливи «Трактат з астрології епохи Каюань» перестали копіювати у X столітті, але у 1616 році він привернув увагу вченого Чен Міншаня, а пізніше його включили до колекцій Повної бібліотеки чотирьох скарбниць XVIII століття.
Див. також
Китайські зоряні карти
Примітки
Література
Посилання
Ancient Chinese Books and Records of Science and Technology (PDF) Da Tang Kaiyuan zhan jing, on the Library of Congress