Ліворно – Пйомбіно – елемент газотранспортної системи Італії.
На початку 1970-х років організували поставки блакитного палива до Ліворно одразу з двох напрямів – через газопровід Ріміні – Флоренція – Ліворно з адріатичного узбережжя та по трубопроводу Сан-Стефано-ді-Магра – Ліворно з терміналу для імпорту ЗПГ Панігаглія. При цьому частину ресурсу спрямовували по прокладеному в 1970 році газопроводу Ліворно – Пйомбіно довжиною 72 кілометра з діаметром 400 мм.
В першій половині 2010-х Пйомбіно обрали за місце виходу на суходол газопроводу GALSI (поставки блакитного паливо з Алжиру через Сардинію), під який збирались прокласти ділянку Пйомбіно – Палая (на трасі газопроводу Флоренція – Ліворно неподалік від останнього міста), проте проєкт так GALSI і не був реалізований.
В 2023-му став до ладу термінал для імпорту ЗПГ Пйомбіно, що міг видавати продукцію з використанням існуючих газопроводів Ліворно – Пйомбіно та Фояно-делла-К'яна – Пйомбіно. При цьому в середині 2020-х узялись за проєкт прокладання нової нитки Пйомбіно – Ліворно довжиною 84 кілометра та діаметром 750 мм, у випадку спорудження якої планувалось вивести з експлуатації першу нитку.lenco dei metanodotti facenti parte della Rete Nazionale dei gasdotti al 1° gennaio 2019, ai sensi del comma 1, art.2 del DM 22/12/2000RIFACIMENTO METANODOTTO LIVORNO-PIOMBINO DN 750 (30"), DP 75 BAR E OPERE CONNESSE
Великими споживачам протранспортованого блакитного палива є ТЕС Розіньяно та ТЕЦ Розен. Також певні обсяги споживає як технологічну сировину для продукування хлорметанів хімічний завод компанії Solvay, так само розташований у Розіньяно.
Примітки