«Пісня про Чапаєва» () — радянський пропагандистський мальований мультиплікаційний фільм, знятий режисерами Ольгою Ходатаєвою та Петром Носовим за сценарієм Самуїла Болотіна на студії «Союзмультфільм» у 1944 році.
Сюжет Присвячується легендарному герою громадянської війни, славетному полководцю Василю Івановичу Чапаєву.
Фільм починається з документальних кадрів руху колони кавалеристів, що наближається. Документальні кадри змінюються мультиплікаційними кадрами атакуючої, з шашками наголо, кінноти на чолі з Чапаєвим на білому коні. У цей час колчаківці, напавши на село, б'ють старих, хапають жінок, розстрілюють полонених, палять удома, викрадають худобу. Чапаєвці, що наспіли, нападають на ворогів, перемагають їх і звільняють село. Мультиплікаційний кадр Чапаєва на тлі червоного прапора радянської республіки змінюється кадром червоного прапора з зображеним на ньому Чапаєвим. Далі йдуть документальні кадри кавалерійської похідної колони, що віддаляється. Наприкінці на екрані залишається мультиплікаційний сніг, що згустився, супроводжував усі документальні кадри. Весь відеоряд супроводжується піснею про Чапаєва.
Знімальна група Автор сценарію Самуїл Болотін Режисери-постановники Ольга Ходатаєва, Петро Носов Художник-постановник Роман Давидов Композитор Валентин Макаров Слова пісні Самуїл Болотін Оператори Микола Воїнов, Микола Ренков Звукооператор С. Ренський Художники-мультиплікатори Григорій Козлов, Лідія Рєзцова, Олена Хлудова Художній керівник студії Олександр Птушко Асистент режисера Ф. С. Гольдштейн Директор картины Н. І. Цофнас
Опис, відгуки та критика На думку Гінзбурга С. С., короткометражний фільм «Пісня про Чапаєва» був спеціально створений засобами мультиплікаційної графіки як ілюстрація до пісні. Реалістичність малюнків художника Давидова сприяла кращому сприйняттю пісні та посиленню її емоційного впливу. Це також допомагало глядачам усвідомити збереження героїчних традицій громадянської війни у подвигах учасників Великої Вітчизняної війни.
На думку Іванова-Вано І. П., глядачів хвилював і зворушував громадянський романтичний пафос короткометражної стрічки «Пісня про Чапаєва», у якій Ходатаєвій та Носову, незважаючи на труднощі воєнного часу, вдалося знайти нове творче — поетичне — рішення для героїчної теми. Також зазначається, що Чапаєв не помер, а живе в народній пам'яті.
За словами Бородіна Г. М., картина «Пісня про Чапаєва» була останньою спробою студії «Союзмультфільм» відгукнутися на актуальні воєнні події, але вже без їх прямого відображення. Мета фільму полягала в тому, щоб нагадати про героїчний образ минулих років і підтримати бойовий дух. Фільм, що поєднує мальовані кадри та натурні зйомки, створено менше ніж за два місяці: запущений у виробництво 16 вересня 1944 року, строк здачі було визначено на 3 листопада, готовий фільм затверджено 6 листопада (напередодні річниці Жовтневої революції).
Примітки
Джерела
Посилання «Пісня про Чапаєва» на сайті Animator.ru «Пісня про Чапаєва» на сайті www.culture.ru.