Церинг Возер (; , Лхаса, Китай) — тибетська письменниця, активістка, блогерка, поетка. 2013 року визнана найхоробрішою жінкою світу.
Біографія Возер, на чверть китаянка (хань) і на три чверті тибетка, народилася в Лхасі. Її дід, китаєць, був офіцером Націоналістичної армії з Гоміньдану, а її батько був високопоставленим офіцером Народно-визвольної армії. Сім'я переїхала до району Кхам у західній провінції Сичуань, коли Возер була дуже маленькою. 1988 року здобула ступінь з китайської літератури у Південно-Західному університеті національностей у Ченду. Працювала репортером у Гардзе, а пізніше в Лхасі, з 2003 року жила в Пекіні через політичні проблеми. Її чоловік — знаний письменник Ван Лісюн. За даними організації «Репортери без кордонів», «Возер — одна з небагатьох тибетських письменників і поетів, які пишуть китайською мовою». Коли уряд відмовився видати їй паспорт, вона подала до суду на органи владиTibetan writer, a rare outspoken voice against Beijing's policies, sues Chinese government Herald Tribune July 23, 2008 p. 1 (iht.com).
Кар'єра
Авторка книги «Нотатки про Тибет» (西藏笔记), яку за словами Тибетської інформаційної мережі відповідно до неназваних джерел, уряд заборонив приблизно у вересні 2003 року.
Згідно з Організацією непредставлених націй та народів, невдовзі після ймовірної заборони Возер її звільнили з роботи. Радіо Вільна Азія повідомило, що вона продовжувала публікувати різноманітні вірші та статті у своїх двох блогах: Maroon Map (绛红色的地图, oser.tibetcul.net), який, за словами авторки, відвідували переважно тибетці, та блог Возер (blog.daqi.com/weise), який відвідували переважно представники етнічної групи хань. За даними Радіо Вільна Азія, 28 липня 2006 року обидва блоги закрили за наказом уряду, очевидно, у відповідь на публікації, в яких вона вітала Далай-ламу з днем народження та торкалася інших делікатних тем. Возер заявила, що продовжуватиме писати та виступати.
Під час тибетських заворушень 2008 року разом з чоловіком перебувала під домашнім арештом після розмови з журналістами. У грудні 2008 року разом з чоловіком була серед перших з 303 підписантів «Хартії 08», потім до них приєдналися ще тисячі. Лю Сяобо, автора «Хартії 08», засудили до одинадцяти років позбавлення волі та нагородили Нобелівською премією миру 2010 року. У липні 2009 року разом з чоловіком була однією з понад 100 осіб, які підписали петицію з проханням до китайської влади звільнити затриманого професора економіки етнічного уйгура Ільхама Тохті. Коли 2011 року її відзначили нагородою принца Клауса, їй заборонили отримувати премію в посольстві Нідерландів.
Захищала дії Тибету під час повстання Тибету 1905 року, заявляючи, що Чжао Ерфен вторгся в регіон, щоб «жорстоко зупинити протести Тибету», і перераховуючи звірства, скоєні Чжао.
Її «Пожертви Гарпона Ла» вийшли у видавництві The Penguin Book of Modern Tibetan Essays у перекладі Дечен Пемби та Фіони Се-Лоррейн.
Нагороди
2007 року ушанована премією Норвезького союзу авторів за свободу слова. 2007 року нагороджена медаллю за свободу слова Асоціацією журналістів Тибету. 2010 року Міжнародний жіночий медіафонд нагородив її премією «За відвагу в журналістиці». 2011 року — премія принца Клауса 2013 року визнана найхоробрішою жінкою світу.
Творчий доробок
; Woeser's First poetry Edition . Також опубліковано в Тайвані .
; Також опубліковано в in 2004, .
Tibet's True Heart. Selected Poems. Dobbs Ferry, NY, 2008 (Ragged Banner Press Excerpts), . Poems by Woeser (Weise), translated by A. E. Clark, Review 10−10−2008 (highpeakspureearth.com) Review 10−10−2008 (savetibet.org) Verso, London (2016) Forbidden Memory Tibet during the Cultural Revolution English edition, published 2020 by University of Nebraska Press, By Tsering Woeser, Photographs by Tsering Dorje, Edited by Robert Barnett, Переклад Susan T. Chen, Foreword by Wang Lixiong.
Примітки
Посилання