Масато́мі Кіму́ра ( 6 грудня 1891 — 14 лютого 1960) — японський воєначальник, віцеадмірал.
Біографія Хоча Кімура народився в родині Кондо з міста Сідзуока, невдовзі після народження його усиновила родина в місті Тотторі, і він вважав Тотторі своєю офіційною резиденцією.
Кімура служив кадетом на кораблі «Асама», здійснивши круїз до Гонолулу та до західного узбережжя Сполучених Штатів. Отримавши звання мічмана 9 грудня 1913 року, він перевівся на крейсер «Якумо» після повернення в 1914 році. Після того, як 1 грудня він став прапорщиком, його призначили на лінкор «Сагамі» та «Суво». Після завершення обов'язкових курсів з торпедної війни та морської артилерії, його направили до південної частини Тихого океану на завершальних етапах Першої світової війни. Після повернення до Японії в 1918 році його направили на корабель «Мікаса».
Після підвищення до лейтенанта в 1920 році він командував численними торпедними катерами та тральщиками. У 1926 році, після підвищення до лейтенанта-командера, йому доручили командування есмінцем «Макі». Згодом він був капітаном есмінців «Асанагі», «Оїте», «Хагі», «Хокадзе», річкових канонерських човнів «Катата», «Атамі», есмінця «Асагірі», групи есмінців 16, групи есмінців 21, групи есмінців 8, допоміжного тендера для гідролітаків «Кагу Мару», допоміжного нафтоносця «Сіретоко» та крейсерів «Дзінцу» та «Судзуї».
Кімура був капітаном «Судзуї» під час нападу на Перл-Гарбор. Пізніше він допомагав у порятунку екіпажу крейсера «Мікума» після того, як цей крейсер підбили й потопили американські бомбардувальники під час битви за Мідвей. 1 листопада 1942 року Кімуру підвищили до контрадмірала. Згодом він обіймав низку штабних посад, а також був командиром 3-ї ескадри есмінців. Йому доручили супроводжувати вісім транспортів із 6000 солдатами 51-ї дивізії та 400 морськими піхотинцями з Рабаула до Лае, Нова Гвінея. У битві в морі Бісмарка 3-4 березня 1943 року бомбардувальники ВМС США та Королівських ВПС завдали серйозної шкоди японському конвою, потопивши всі транспорти та чотири есмінці. Адмірал Кімура був поранений кулеметним вогнем у плече та живіт, а його флагманський корабель «Сіраюкі» був серед чотирьох есмінців, потоплених під час бою.
Одужавши від поранень, Кімура з посиленою 1-ю ескадрою есмінців був призначений для прикриття відступу японських військ з острова Киска на Алеутських островах. Коли негода загрожувала операціям з відступу, Кімура не виконав наказів і залишався на позиції, доки не повернули останнього бійця. Все ще командуючи ескадрою, Кімура вирушив з Пескадорських островів поблизу Формози 22 жовтня 1944 року, щоб приєднатися до 2-ї ударної групи віце-адмірала Кійохіде Сіми в битві за протоку Суригао, перенісши свій прапор з «Абукума», коли він був виведений з ладу торпедою, випущеною PT-137 лейтенанта Майка Ковара. Після цього, у 1944 році, його призначили супроводжувати підкріплення на філіппінські острови Лейте та Міндоро. У грудні 1944 року Кімура очолив рейдове угруповання крейсерів «Асіґара», «Ойодо» та есмінців «Касумі» (флагман), «Кійосімо», «Асасімо», «Кая», «Касі» та «Сугі» з затоки Камрань, щоб у ніч на 26 грудня 1944 року бомбардувати американський плацдарм на Міндоро на Філіппінах. 1 квітня 1945 року Кімура став комендантом Школи протичовнової боротьби та Школи військово-морського зв'язку Хофу. 1 листопада 1945 року, за кілька днів до того, як він вступив до резерву 10 листопада, його підвищено до віцеадмірала.
Кімура зробив післявоєнну кар'єру в соляній промисловості та помер від раку шлунка в 1960 році.
Нагороди Орден Священного скарбу 2-го класу Орден Вранішнього Сонця 3-го класу Медалі
Примітки
Література
Посилання
Brad Manera,(Military Historian, Australian War Memorial, 2003, Battle of the Bismarck Sea, 2-4 March 1943 Historic Wings: Battle of the Bismarck Sea Dr Alan Stephens, ?, «Battle of the Bismarck Sea» Geoff Hastwell, 2003, «The Battle of the Bismarck Sea» Allyn D. Nevitt, 1996, «Battle of the Bismarck Sea»