Гліб Миколайович Юхиме́ць (7 травня 1942, Коканд — 10 травня 2024, Київ) — український мистецтвознавець (кандидат мистецтвознавства з 1983 року), музикант, живописець, педагог, бібліограф; член Спілки радянських художників України з 1977 року (Київська організаціяЮхимець Гліб Миколайович / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.). Голова художньої ради Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.
Життєпис Народився 7 травня 1942 року в місті Коканді (нині Узбекистан). 1969 року закінчив Київський державний художній інститут, де навчався у Платона Білецького, Петра Говді, Людмили Сак; здобув спеціальність «теорія та історія мистецтва».
Після закінчення навчання залишився працювати в Київському художньому інституті, де протягом 1969—1987 років обіймав посади: викладач, старший викладач, доцент, декан, завідувач кафедри. Серед учнів: Петро Нестеренко, Сергій Побожій. 1983 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Українське радянське мистецтво періоду 1941—1960 років».
Протягом 1987—1992 років — доцент Київського інституту політології і соціального управління; з 1992 року обіймав посаду завідувача сектору естампів та репродукцій (з 2002 року — відділу образотворчих мистецтв) Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського (у 2022—2024 роках — науковий співробітник). Одночасно у 1992—1997 роках — доцент Київського інституту культури; у 2004—2008 роках — Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та у 2004—2005 роках — редактор і дописувач журналу «Аристократ»; у 2009—2012 роках — доцент Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка.
Мешкав в Києві в будинку на вулиці Бульварно-Кудрявській, № 7б, квартира № 92. Помер в Києві 10 травня 2024 рокуЮхимець Гліб Миколайович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 263..
Наукова діяльність Як мистецтвознавець публікував праці з теорії та історії мистецтва (як вітчизняного, так і світового), а також складав наукові каталоги, бібліографічні покажчики, писав рецензії. Досліджував мідні гравірувальні дошки українських друкарень 17–19 століть, європейські гравіровані портрети 16–19 століть. Співавтор методики наукового опису аркушевих образотворчих видань. Автор чи співавтор праць: До проблеми використання образів та традицій народного мистецтва в сучасному українському станковому живописі // Мистецтво і життя. Проблеми сучасного українського мистецтва. К., 1987; Живописний світ джазу // Artline. 1999. № 5; Світовид Володимира Підгори // Українська культура. 2000. № 7–8; Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904—1923): Бібліографічний покажчик. К., 2002 (співавтор); Панегіричні композиції Івана Мигури (за матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX століть Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2005. Випуск 10 (співавтор); Мідьорити Йосипа Гочемського // Відлуння віків. 2006. № 1; Забуті імена з мистецької провінції // Образотворче мистецтво. 2009. № 2; Житійні сюжети в ілюстраціях Леонтія Тарасевича до Києво-Печерського патерика // Наукові праці НБУВ. 2010. Випуск 28 (співавтор); Пересопницьке Євангеліє— шедевр мистецтва української книжності // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2010. Випуск 14; Мідні гравірувальні дошки українських друкарень XVII—ХІХ століть у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського К., 2014 (співавтор); Гетьмани України на гравірованих портретах початку XIX століть (іконографічний аспект дослідження) // Українська біографістика. 2018. Випуск 16 (співавтор); Образ Святого Миколая в українській гравюрі XVII—XVIII століть // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2019. Випуск 24 (співавтор); Європейський гравірований портрет XVI—ХІХ століть з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, ілюстрований каталог: У 2 книгах. К., 2022—2023 (співавтор).
Автор 14 статей до Енциклопедії сучасної УкраїниЮхимець Гліб Миколайович. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України..
Творчість Протягом 1966—1976 років грав у джазовому ансамблі Київського художнього інституту під керівництвом Володимира Симоненка та Є. Яценка. З 1973 року працював у галузі станкового живопису (всі роботи присвячені джазу). Серед робіт:
серії: «Джазові портрети» (1973—1991); «Америка — країна джазу» (1974—1994); композиції: «Джазові ритми сіті» (1975); «Спірічуелс» (1976); «Sturdust (Грає оркестр Гленна Міллера)» (1977); «Creole Love Calt (Грає біг-бенд Дюка Еллінгтона)» (1978); «Fifty-Fifty Blues (Співає Луї Армстронґ)» (1979); «Дюк (Грає квінтет Дейва Брубека)» (1981); «Слухаючи Чарлі Паркера» (1982); «Влітку» (1984); «Луї Армстронґ у Празі. Щастить чехам!» (1985); «Pietoso (Грає Лако Деці)» (1986); «Людина з характером (Грає біг-бенд Квінсі Джонса)» (1987); «У соковитих тонах» (1988); «Пам'яті Жозефа Косми» (1989); «Ти — сонце мого життя (Співає Стіві Вандерс)» (1989); «Освідчення (Грає квінтет Карела Велебни)» (1990); триптих «Танці в Савої (Співає Елла Фітцджеральд)» (1991); «Прогулянка з невротичним собакою (Грає джаз-квінтет Карела Велебни)» (1991); «Космічні мандри (Грає гурт „Діп Пьорпл“)» (1992); «Ніч в Гарлемі (Грає саксофоніст Ганєв)» (1993); «Серенада місячного сяйва» (1994); «35 хвилин джазу Л. Гольдшейна» (1995); «У стилі ретро» (1996); «Іспанія (Грає дует М. Громіна та О. Кузнєцова)» (1998); «Соло тромбонів» (2008). </div> Роботи зберігаються в Сумському художньому музеї, приватних колекціях в Україні, Литві, Іспанії, Франції.
Брав участь в мистецьких виставках з 1995 року. Персональні виставки провів у Києві у 1994—1998, 2001, 2018 роках, Кривому Розі у 1996 році, Вільнюсі у 1997 році.
Примітки
Література