«Хустина» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1847 року в Орській фортеці.

Написання Збереглося кілька чистових автографів вірша: у «Малій книжці»ІЛ, ф. 1, № 71, с. 121—125; чистовий автограф у «Більшій книжці»ІЛ, ф. 1, № 67, с. 42 — 44. Автографи не датовані«Хустина» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 56-57; 588—590.] litopys.org.ua Процитовано 25 грудня 2025.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 року та часом перебування Шевченка з 22 червня 1847 по 11 травня 1848 року в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня — грудень 1847 року, місце написання — Орська фортеця.

Первісний автограф не відомий. Після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга, орієнтовно наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту 23 квітня) Шевченко переписав твір до «Малої книжки» (під № 16 до восьмого зшитка за 1847 рік). У «Малій книжці» назви немає. Ймовірно, твір у перших редакціях не задовольняв поета і він багато працював над ним. Про це свідчить і автограф у «Малій книжці». Тут 15 рядків (17 — 31) перекреслено (два з них мали по дві редакції), у кількох рядках є суттєві виправлення. Дальша робота над поемою тривала під час переписування ЇЇ до «Більшої книжки» 8 березня 1858 року у Нижньому Новгороді. Тут з'являється назва «Хустина», новий зачин, багато нових художніх тропів. Поет прагнув більшої лаконічності й точності У «Більшій книжці» поему переписано не після поезії «Ой стрічечка до стрічечки…», як у «Малій книжці», а після балади «Русалка» перед поемою «Іржавець». У кінці стоїть дата переписування до «Більшої книжки»: «Нижній Новгород. 1858. Марта 8».

З «Малої книжки», але ще до викреслення рядків 17 — 31, твір переписано до рукописної збірки невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належала Л. М. Жемчужникову і тепер не відома, (ЗНТНІ, 1901, Кн. 1, c. 10 — 11). Деякі рядки списку, як видно з наведених О. Кониським варіантів (11, 13, 16, 17, 18, 19, 21 й інші), збігаються з текстом не у «Малій книжці», а у «Більшій книжці».

У списку Г. Н. Мордовцевої (Кобзар, 1908, с. 629) рядок 53, як і в «Малій книжці»: «Везуть труну дубовую», а рядок 63 не збігається з текстом ні «Малої книжки», ні «Більшої книжки»: «Панцир битий, порубаний».

Публікація Першодрук у журналі «Народное чтение» (1859, № 3, с. 156—158) здійснено за текстом «Більшої книжки». За тим же текстом поему надруковано і в альманасі «Хата» (1860, с. 86 — 89).

Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка/ Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, с. 361—363) і того ж року — у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, Т. 1, с. 171—173), в обох виданнях подано за «Більшою книжкою».

Сюжет «Хустина» — ліро-епічна поезія-мініатюра історично-побутового змісту. В основі її сюжету — трагічна доля закоханих наймитів-сиріт, героїчна загибель козака. Вірш уславлює патріотизм народних мас. Композиційно твір складається з трьох частин. У першій частині розповідається про взаємини «безталанної» і «неборака», в другій описано проводи милого в похід і чекання його, в третій змальовано трагічно-урочисту картину перевезення мертвого козака на батьківщину. Народнопоетичний символ хустини в контексті поезії асоціюється і з щастям, і з славою, і з смертю. Важливу роль відіграють й інші символи («веселля» — битва), контрастні зіставлення, зачини, характерні для дум і народних пісень«Хустина» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 316—328.] litopys.org.ua Процитовано 25 грудня 2025.

Примітки

Посилання «Хустина» на порталі kobzar.ua