Дебус ( сунд : Debus) — бойове мистецтво сунданського народу Бантена, яке поширено в провінції Бантен та провінції Ріау, Індонезія . Мистецтво дебус виникло в XVI столітті виховання воїнів, які будуть стійкими до болю, та зможуть дати супротив голландським колонізаторам. Сучасний дебус — це демонстрація здібностей людини у поєднанні з виставою. Мистецтво дебус занесено до списків нематеріальної культурної спадщини Індонезії.

Етимологія Дебус сунданською мовою означає «проникнути», а арабською — залізну зброю із загостреним кінчиком та круглою ручкою.

Опис Дебус демонструє людські здібності, що стійкі до дії гострої зброї, кислоти та інших агресивних речовин. Це мистецтво виникло в Бантені в XVI столітті та стало інструментом для підняття бойового духу народу Бантена проти голландських колонізаторів того часу. У минулому дебус використовувався як засіб поширення ісламу в регіоні.Katalog Warisan Budaya Takbenda Indonesia 2018 Kementerian Pendidikan dan Kebudayaan Мистецтво дебус сьогодні — це вистава з танцем та вокальним мистецтвом . Часто вистава майстрів дебус використовується як засіб розваг на весіллях, святі обрізання та мусульманських святах.

Типи дій дебусів Сьогодні дебус — це бойове мистецтво, яке часто виконують на культурних заходах та традиційних церемоніях як вистава. До часто виконуваних видів мистецтва дебюсного виступу належать:

Проколювання живота списом або іншою гострою зброєю без отримання травм;. Розрізання частин тіла ножем або мачете;. Заглатування вогню; Вставлення голки в язик, шкіру щоки або іншу частину тіла, доки вона не проникне без кровотечі; Обливання тіла кислотою до повного знищення одягу, без пошкодження шкіри; Смаження яєць на голові; Сидіння на гострому мечі; Кочення по осколках скла.

Нематеріальна культурна спадщина Мистецтво дебус Міністерством освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії офіційно визнало нематеріальною культурною спадщиною у категорії «Сценічне мистецтво» від двох провінцій. В провінції Бантен дебус був додано до списку НКС у 2013 роціDebus Banten referensi.data.kemendikdasmen.go.id, а в провінції Ріау від регентства Верхній Індрагірі ― у 2016 році.

Примітки