Кав'яга — Бергамо/Сесто-Сан-Джованні – історичні газопроводи на півночі Італії. Перші газопроводи в Ломбардії (та одні з перших в історії країни, яких випередила лише система видачі блакитного палива з родовища Полезіне у східній частині долини По).
У 1947 році поблизу Лоді відкрили газове родовище Кав'яга, для видачі продукції якого в 1948-му ввели в дію трубопровід до Бергамо. Головним споживачем при цьому став трубний завод у Дальміне.
У 1949-му запустили газопровід від Кав'яга до Сесто-Сан-Джованні, де працювали сталеливарні заводи компаній Falck та Breda. На своєму шляху цей трубопровід також проходив повз Мілан, та міг спрямовувати сюди частину ресурсу. В 1950 році трасу подовжили до Кастелланца на північний захід від Мілану.
Станом на 1951 рік головними споживачами протранспортованого блакитного палива були завод Falck (260 тисяч м3 на добу), трубний завод у Дальміне (183 тисячі м3 на добу) та електроенергетична компанія Мілану (130 тисяч м3 на добу).
Запаси родовища Кав'яга були невеликі, втім, вже у 1951-му через Кав'ягу пройшов газопровід Кортемаджоре – Турин, що надав доступ до продукції родовища Кортемаджоре (найбільше на північному заході Італії). Також варто відзначити, що в подальшому у районі між Міланом та Бергамо пройшли такі газопроводи як Кремона – Бусто-Арсіціо та Серньяно – Грандате.
Примітки