Адам з Бохеня (також відомий як Адам Поляк, лат. Adamus Polonus, Адам з Бохні, Адам з Ловича; нар. у с. Бохень поблизу Ловича — пом. 7 лютого 1514, Краків) — професор Краківської академії, її ректор (1510—1511), лікар, гуманіст, письменник і філософ.

Біографія Прізвище взяв від назви села, в якому народився. За походженням, ймовірно, був міщанином. З 1486 року навчався на факультеті вільних мистецтв Краківської академії, де у 1488 році здобув ступінь бакалавра, а у 1492 — магістра. У 1492—1493 роках викладав на філософському факультеті, згодом працював писарем у королівській канцелярії. За дозволом короля Яна I Ольбрахта брав участь у пошуках металів на території Польщі. У середині 90-х років XV століття вивчав медицину в Італії, де здобув ступінь доктора. Після повернення став придворним фізиком (лікарем) короля Олександра Ягеллончика. У серпні 1504 року, після нострифікації докторського диплома, приєднався до медичного факультету Краківської академії. Паралельно виконував обов'язки придворного лікаря трьох королів: Яна I Ольбрахта, Олександра Ягеллончика та Сигізмунда I. У 1510 та 1511 роках двічі обирався ректором Краківської академії, сприяючи розвитку цього університету. На посаді ректора скасував звичай «обтрушувань» (жорсткий ритуал посвяти студентів), а також запровадив штрафи за ухилення від обов'язкової нострифікації. Був противником домінування духовенства над світським станом. Як неординарний мислитель висунув гіпотезу про безсмертя людства як біологічного виду.

У Дієцезіальному музеї в Тарнові зберігається картина під назвою «Епітафія доктора Адама». Першопочатково вона була розміщена в академічному костелі св. Анни в Кракові. На полотні зображений покійний професор, який стоїть на колінах перед Христом Стражденним в оточенні святих покровителів. Обличчя Адама на цій картині вважається першим у польському живописі реалістичним світським портретом.

Загалом він написав 5 трактатів.

У 1964 році в Бохені було відкрито пам'ятну дошку на його честь.

Творчість Fundamentum scienciae nobilissimae secretorum naturae (1489) — праця з природознавства та медицини (рукопис № 5465 у Ягеллонській бібліотеці). Dialogus de quatuor statuum ob assequendam immortalitatem contentione (1507 або 1508) — філософський твір (Діалог про суперечку чотирьох станів щодо здобуття безсмертя). Judicium de scientiis ad Mag. Stobnicensem — праця, присвячена Яну зі Стобниці (відома лише за бібліографічним записом у рукописі Марціна Радимінського, Краків, 1515). Матеріали про університетську діяльність (опубліковані у виданні: Conclusiones Universitatis Cracoviensis ab anno 1441 ad annum 1589, ред. Г. Барич, Краків, 1933).

Примітки