Олександр Іванович Камшалов (, місто Покров, тепер Петушинського району Владимирської області, Російська Федерація — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Державного комітету СРСР з кінематографії. Депутат Верховної ради РРФСР 6-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання (в 1987—1989 роках).

Життєпис Народився в родині службовця. У 1937 році родина переїхала до міста Орехово-Зуєво Московської області. Батько загинув на фронті німецько-радянської війни в 1944 році.

У 1947 році Олександр Камшалов став членом ВЛКСМ. Закінчив середню школу.

У 1954 році закінчив історичний факультет Московського державного університету імені Ломоносова.

До листопада 1954 року — старший піонервожатий середньої школи № 16 міста Орехово-Зуєво Московської області.

У листопаді 1954 — 1955 року — завідувач відділу пропаганди та агітації Орєхово-Зуївського міського комітету ВЛКСМ Московської області.

У 1955—1958 роках — вчитель історії середньої школи № 9 міста Орехово-Зуєво Московської області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1958 році — 2-й секретар Орєхово-Зуївського міського комітету ВЛКСМ Московської області.

У 1958—1960 роках — 1-й секретар Орєхово-Зуївського міського комітету ВЛКСМ Московської області.

У 1960 році — секретар та завідувач відділу пропаганди та агітації Московського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1960 — жовтні 1961 року — 2-й секретар Московського обласного комітету ВЛКСМ.

У жовтні 1961 — квітні 1962 року — 1-й секретар Московського обласного комітету ВЛКСМ.

20 квітня 1962 — 26 травня 1970 року — секретар ЦК ВЛКСМ з ідеологічних питань. Одночасно з 1963 до 1970 року — член колегії Міністерства культури СРСР.

У травні 1970 — грудні 1986 року — завідувач сектору кінематографії відділу культури ЦК КПРС.

26 грудня 1986 — 1 квітня 1991 року — голова Державного комітету СРСР із кінематографії.

1 квітня — 26 листопада 1991 року — голова Комітету кінематографії при Кабінеті міністрів СРСР.

У 1989—2003 роках — президент Фонду розвитку кінематографії.

У 1993—2000 роках — радник президента Олімпійського комітету Російської Федерації.

Потім — на пенсії.

Помер 4 вересня 2019 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Основні праці Камшалов О. Молоді патріоти в радгоспах та колгоспах. Москва: Московский рабочий, 1962. 64 с. Камшалов О. Комсомол і культура. Москва: Молодая гвардия, 1973. 302 с. Камшалов О. Відкриваючи світ. Москва: Молодая гвардия, 1979. 256 с. Камшалов О., Нестеров В. Екран у боротьбі. Москва: Искусство, 1981. 168 с. Камшалов О. Право на пошук. Москва: Молодая гвардия, 1984. 255 с. Камшалов О. Героїка подвигу на екрані: Воєнно-патріотична тема у радянському кінематографі. М.: Искусство, 1986. 223 с.

Нагороди та відзнаки орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медалі

Примітки

Джерела Камшалов Александр Иванович Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг./ Сост. В. И. Ивкин. Москва: «Российская политическая энциклопедия», 1999.