«Гейнкель» HD 37 () — одномоторний винищувач, розроблений у Німеччині наприкінці 1920-х років, який вироблявся в СРСР для радянських ВПС. Це був компактний півтораплан, із шаховим розташуванням крил нерівного розмаху, підкріплених міжплощинними стійками типу N. Пілот сидів у відкритій кабіні, а основні агрегати хвостової частини шасі були з'єднані поперечною віссю.
Будувався за ліцензією в СРСР з 1931 по 1934 роки — всього було збудовано 131 літак. Практично відразу після зняття його з виробництва знятий з озброєння. За офіційною версією приймався на озброєння як тимчасовий захід у зв'язку із затримкою у впровадженні власних проектів. Це був перший і єдиний бойовий літак іноземної розробки, прийнятий на озброєння і вироблений в СРСР у значних кількостях, при цьому країна-виробник його сама масово не виготовляла.
Історія Розробка літака здійснювалася конструкторським бюро Ернста Гайнкеля для військово-повітряних сил, які Рейхсвер підпільно тренував у Липецьку, де для цього була створена таємна авіаційна школа, але був відхилений німецькими чиновниками, які замість нього придбали Fokker D.XIII.
Радянські ВПС переживали кризу через застаріння свого основного винищувача, І-5, і, очевидно, не очікували найближчим часом заміни від вітчизняних виробників. Коли до Heinkel звернулися з проханням запропонувати альтернативу, фірма запропонувала HD 37, і на початку 1928 року два прототипи були доставлені до Москви. Льотні випробування дали неоднозначні результати. Хоча базова конструкція, здавалося б, була надійною, радянські льотчики-випробувачі повідомили про багато недоліків у керованості, і Heinkel був представлений довгий список складних змін, які потрібно було внести. У відповідь Heinkel представив HD 43, і коли ті ж радянські льотчики-випробувачі виявили, що він їм подобається ще менше, ніж HD 37, до кінця 1929 року увага знову переключилася на попередню конструкцію. На початку наступного року радянський уряд придбав ліцензію на виробництво цього типу літака протягом наступних трьох років, заплативши Heinkel за нього 150 000 марок. Виробництво здійснювалося ЦКБ (Центральним конструкторським бюро) та Полікарповим, отримавши позначення І-7.
Країни-оператори
Військово-повітряні сили СРСР
Літаки порівнянної ролі, конфігурації та епохи ACAZ C.2 Gloster Gamecock Bristol Bulldog Vickers Vixen Saunders A.10 Fiat CR.1 Fiat CR.20 Fokker D.XVI Fokker D.XVI Arado SD I Arado SD III Heinkel HD 23 Heinkel HD 43 ДІ-1 І-3 Boeing F3B Boeing Model 15 Curtiss YP-20 Vought FU Avia BH-21 Avia BH-23 Letov Š-31 Blériot-SPAD S.60 Blériot-SPAD S.91 Nakajima A2N Nakajima A4N
Див. також Список військових літаків Третього Рейху Список літаків-винищувачів АНТ-40 CANT Z.506 Airone Aichi AB-4 DFS SG 38 Schulgleiter
Примітки Виноски
Джерела
Посилання
Heinkel HD 37 Heinkel HD.37/38/43 TsKB I-7 / Heinkel HD 37 — The German Orphan
Література Gunston, Bill (1983). Aircraft of the Soviet Union: the encyclopaedia of Soviet aircraft since 1917 (1st ed.). London: Osprey. p. 298. ISBN 085045445X. Маслов М. Истребитель И-7 // Авиация: журнал. — Пилот, 1999. — № 1. — С. 2—8. Султанов И. Неожиданный пришелец // Крылья Родины: журнал. — М., 1994. — № 10 (765). — С. 8—11. — ISSN 0130-2701.