Лейля Бікеч (; XVII століття) — кримськотатарська поетеса часів Кримського ханства. Відома своєю участю в поетичних змаганнях та порівнюється з видатними поетесами Сходу, такими як Зеб-ун-Ніса Макфі та Міхрі Хатун.
Біографія Лейля Бікеч жила в XVII столітті на території Кримського ханства. «Бікеч» — не власне ім'я, а постфікс (титул), що вказував на знатне походження. Точні дати народження та смерті невідомі, але її діяльність припадає на початок 1600-х років.
За часів Кримського ханства щорічно проводилися з'їзди поетів, на які з'їжджалися митці з країн Близького Сходу та Середньої Азії. Учасники обмінювалися творами, дискутували про роль поета та змагалися в імпровізації: кожен мав швидко відповісти віршованою формою на виступ попереднього. Лейля Бікеч брала участь у таких змаганнях. В одному з них чоловіки-учасники спочатку не сприймали її серйозно, жартували, але поступово вибували, а вона залишилася переможницею. Її талант порівнювали з великими поетесами Сходу за силу, глибину та поетичність мови.
Інформацію про поетесу знайшов кримськотатарський дослідник Ешреф Шем'ї-заде в архівах, а вірш перекладено російською Нузетом Умеровим.
Творчість Збереглося небагато творів Лейлі Бікеч, але відоме одне віршування, створене під час поетичного змагання. Воно відображає теми краси природи, щедрості Всевишнього та радості життя. Оригінал кримськотатарською частково зберігся в джерелах, але повний текст доступний у перекладах.
Ось переклад українською (на основі російського перекладу):
Стіл святково накритий, І стравам немає числа. Але радість дарує нам Не тільки це. Щедрот Всевишнього Не в силах передати Ні струни саза, ні перо поета. Тепло і радість життя Дарує нам схід — Світила лик пурпурово-червоний. І цибулина, що лише воду п'є, Народжує для нас тюльпан прекрасний!
Фрагмент оригіналу кримськотатарською (з джерел): «Бакъ сен, ляле киби сюсьли, нарын чичек шукранле… Бутюн омюр гъыдаланыр факъат согъан, су в иле.»
Примітки