Віллі Гоббс Мур (; 23 травня 1934 — 14 березня 1994) — афроамериканська фізикиня та інженерка. Вона є першою афроамериканкою, яка отримала ступінь доктора філософії з фізики.

Раннє життя Віллі Гоббс народилася в Атлантік-Сіті, штат Нью-Джерсі, 23 травня 1934 року в родині Бессі та Вілла Гоббсів. Вілл Гоббс був сантехніком та підприємцем, а Бессі Гоббс — домогосподаркою та працівницею місцевого готелю. У старшій школі Віллі була відмінницею та мала особливі здібності до математики й природничих наук.

Освіта У 1952 році вона переїхала до Енн-Арбор, штат Мічиган, де навчалася у Мічиганському університеті як студентка коледжу першого покоління. У Мічиганському університеті вона отримала ступінь бакалавра наук з електротехніки в 1958 році та ступінь магістра наук з електротехніки в 1961 році. Мур була першою темношкірою жінкою, яка отримала ступінь бакалавра наук та магістра наук з електротехніки у Мічиганському університеті. У 1972 році вона отримала докторський ступінь з фізики у Мічиганському університеті, ставши першою афроамериканкою, яка отримала ступінь доктора філософії з фізики в американському університеті. Її докторська дисертація «Вібраційний аналіз хлоридів» була завершена під керівництвом спектроскопіста доктора Семюеля Крімма. Дисертаційна робота Мур була присвячена дослідженню коливань вторинних хлоридів у полівінілхлоридних полімерах (ПВХ). У своєму дослідженні Мур розрахувала коливальні моди багатьох нелінійних органічних молекул, що містять атоми вторинного хлору. Її мета полягала в тому, щоб добудувати потенціальне поле, яке можна було б використовувати в аналізі нормальних координат для прогнозування коливальних мод усіх вторинних хлоридів. Далі Мур використала метод коливальної спектроскопії для визначення структури ПВХ. На основі отриманих даних дослідниця розробила силове поле для вторинних хлоридів і використала його для розрахунку частот коливань кристалічного ПВХ.

Після здобуття докторського ступеня Мур до 1977 року працювала у Мічиганському університеті на фізичному факультеті та в Центрі макромолекулярних досліджень як лекторка та наукова співробітниця, продовжуючи спектроскопічні дослідження білків. Протягом п'яти років після дисертації вона опублікувала понад тридцять статей разом з Кріммом та його колегами у різних журналах, зокрема Journal of Molecular Spectroscopy, The Journal of Chemical Physics та Journal of Applied Physics. Крім того, Мур та Юїн Ву опублікували статтю «Інженерія якості» в Американському інституті постачальників у 1986 році.

Кар'єра З 1961 по 1962 рік Мур працювала молодшою інженеркою в компанії Bendix Aerospace Systems, де розраховувала випромінювання різних типів плазми, а також готувала проєктні пропозиції. Потім, у 1962—1963 роках, вона обіймала посаду в Barnes Engineering Company, де займалася апроксимацією інфрачервоного (ІЧ) випромінювання від слідів космічних апаратів, що входять у щільні шари атмосфери. Наприкінці 1963 року Мур уже працювала в Senor Dynamics теоретичною аналітикинею пристроїв на основі явища фотопружності. Далі вона була науковою співробітницею в Інституті науки і технологій Мічиганського університету, де моделювала оптичні гіперзвукові сліди та проводила сертифікацію чинних моделей полів обтікання. У 1967 році Мур почала працювати в KMS Industries системною аналітикинею, де надавала підтримку персоналу з розробки оптики та визначала вимоги до обчислювальних систем для оптичних розрахунків. Згодом, у 1968 році, вона працювала старшою аналітикинею в корпорації Datamax.

У 1977 році Мур була прийнята на роботу до Ford Motor Company на посаду інженерки зі складання. У 1980-х роках Мур розширила використання компанією Ford японських методів проєктування та виробництва. Вона зробила це частково, написавши технічну роботу, в якій виклала концепції японського інженера Генічі Тагучі як робочі методи проєктування для практичного використання. Згодом Мур стала керівником у Ford; на цій посаді вона керувала гарантійним відділом автомобільного складання.

У січні 1991 року журнал Ebony назвав Мур однією зі 100 «найперспективніших темношкірих жінок у корпоративній Америці».

На честь Мур, відділення «Жінки в науці та техніці» Мічиганського університету заснувало премію Віллі Гоббс Мур, створену для відзначення викладачів, співробітників та студентів, які демонструють досконалість у просуванні рівності в STEM. На церемонії вручаються чотири нагороди: премія Віллі Гоббс Мур за досягнення в STEM, премія сестри Мері Амбросії Фіцджеральд за зразкове наставництво студентів STEM, премія Клаудії Джоан Александер Трейлблейзер за інновації в STEM-освіті та премія Сінди Сью Девіс за лідерство в STEM-рівності за досконалість у просуванні різноманітності, рівності та інклюзії протягом успішної кар'єри.

Кафедра електротехніки та комп'ютерної інженерії Мічиганського університету запрошує випускників з малозабезпечених груп провести лекцію для випускників ECE Willie Hobbs Moore Alumni Lecture, серію лекцій, спрямованих на об'єднання професійних лідерів з університетською спільнотою.

Особисте життя Згідно з особистими інтерв'ю з членами родини, Кріммом, а також колишнім студентством і вихованством, Мур була «надзвичайно розумною, дотепною, емпатичною та добросердою жінкою з легким нью-джерсійським акцентом».

Мур була репетиторкою в суботній афроамериканській академії в Енн-Арбор — громадській програмі з викладання природничих наук та математики для учнів та учениць 5–12 класів. Вона також була членом The Links, Incorporated. Крім того, Мур належала до сестринства Delta Sigma Theta та була парафіянкою Африканської методистської єпископальної церкви Бетель. Також Мур була очільницею стипендіального фонду імені Хуаніти С. Вудс і входила до організації Jack and Jill of America.

У Мур було дві сестри, Еліс Дулін та Тельма Горді. 17 серпня 1963 року Віллі Гоббс Мур взяла шлюб із Сідні Муром. Вони прожили в шлюбі тридцять років. Сідні Мур має ступінь бакалавра наук Університету штату Джексон у Міссісіпі та ступінь магістра наук з педагогічної психології Мічиганського університету. 38 років Сідні Мур пропрацював у Мічиганському нейропсихіатричному інституті і вийшов на пенсію в 1997 році. У них було двоє дітей, Доріан Мур, доктор медицини, та Крістофер Мур, дипломований медичний працівник. У Мур є троє онуків, Сідні Паджетт, Вільям Гоббс Мур та К. Джексон Мур.

Мур померла від раку у своєму будинку в Енн-Арбор 14 березня 1994 року.

Примітки

Посилання