Алекс Сандро да Сілва (, 10 березня 1985, Ампару) — бразильський футболіст, захисник болівійського клубу «Хорхе Вільстерман» та національної збірної Бразилії.
Виступав, зокрема, за «Сан-Паулу», з яким став дворазовим чемпіоном Бразилії, та «Хорхе Вільстерман», з яким став чемпіоном Болівії. У складі збірної — володар Кубка Америки.
Клубна кар'єра Народився 10 березня 1985 року в місті Ампару, штат Сан-Паулу. Вихованець футбольної школи клубу «Віторія» (Салвадор). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2003 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату. Він вигравав з командою чемпіонат штату Баїя у 2003 та 2004 роках, а 2005 року він перейшов на правах оренди до французького «Ренна».
У жовтні 2005 року Сілва перейшов до «Іраті», звідки його віддали в оренду до «Сан-Паулу» у січні 2006 року. З цією командою він виграв чемпіонат Бразилії у 2006 та 2007 роках.
27 серпня 2008 року Сілва підписав контракт з німецьким «Гамбургом» до 2013 року, де мав стати наступником бельгійського збірника Венсана Компані, який перейшов до «Манчестер Сіті» на початку сезону. У першій половині сезону 2008/09 років бразильський центральний захисник переважно використовувався в опорній зоні після травми Найджела де Йонга. Втім, на початку другого сезону Алекс Сілва отримав розрив передньої хрестоподібної зв'язки коліна під час товариського матчу проти «Ваккера» 8 липня 2009 року та був вибув з гри на вісім місяців. Так і не зігравши більше жодного матчу за клуб, у січні 2010 року його віддали в оренду до «Сан-Паулу», де він швидко відновив свою гарну форму. Трохи більше ніж через рік, 24 травня 2011 року, «Сан-Паулу» офіційно оголосив, що не продовжуватиме контракт з гравцем.
18 липня 2011 року Алекс Сілва підписав контракт з «Фламенго» на три сезони. Клуб з Ріо-де-Жанейро придбав 50 % економічних прав гравця у «Гамбурга» за 2,5 мільйона євро. У 2011—2013 роках зіграв лише в 27 матчах за три команди — власне, «Фламенго», одну гру за «Крузейру» у 2012 році, куди віддавався в оренду, а також 5 матчів у Серії B за «Боа», куди перейшов у 2013 році.
Не граючи з грудня 2013 року, гравець підписав контракт із «Сан-Бернарду» в жовтні 2014 року, де і розпочав сезон 2015 року, а згодом грав за інші нижчолігові клуби «Бразильєнсе», «Ріо-Кларо» та «Ерсіліу Луз».
У січні 2017 року став гравцем «Хорхе Вільстермана» з Кочабамби. Протягом двох років у складі болівійського клубу він зіграв у 99 матчах і забив п'ять голів і став переможцем Апертури 2018 року. Алекс Сілва оголосив про завершення кар'єри у червні 2019 року у віці 34 років.
Виступи за збірну Алекса Сілву, який не грав у складі національної збірної Бразилії, було включено до заявки на Кубок Америки 2007 року у Венесуелі, де головний тренер Дунга дав відпочити кільком досвідченим гравцям. Там Алекс дебютував за збірну, зігравши свій єдиний матч на виграному для бразильців турнірі 4 липня, зігравши останні десять хвилин у переможному матчі проти Еквадору (1:0) замінивши Дані Алвеса. 22 серпня того ж року він зіграв свій другий і останній матч за Бразилію, відігравши товариський матч проти Алжиру в Монпельє, Франція, який завершився перемогою з рахунком 2:0.
У 2008 році він брав участь у Олімпійських іграх у Пекіні, цього разу як гравець стартового складу, де утворив захисний тандем з Брено, здобувши бронзові нагороди.
Титули і досягнення Переможець Ліги Баїяно (2): «Віторія» (Салвадор) : 2003, 2004 Чемпіон Бразилії (2): «Сан-Паулу»: 2006, 2007 Чемпіон Болівії (1): «Хорхе Вільстерман»: Апертура 2018 Володар Кубка Америки (1): Бразилія: 2007
Особисте життя Старший брат Алекса Сілви, Луїзао, також був професійним футболістом і грав за збірну Бразилії.
Примітки
Посилання