102-га ескадра нічних винищувачів () — ескадра нічної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальний авіаційний підрозділ і не виконувала жодних бойових завдань.

Історія 102-га ескадра нічних винищувачів сформована 15 грудня 1943 року з III та IV груп 101-ї ескадри нічних винищувачів, які раніше утворювали I та II групи відповідно. Штаб авіакрила та I група на той час дислокувалися в Кітцінгені, тоді як II група базувалася в Штутгарті-Ехтердінгені. III група сформована 26 червня 1944 року в Кітцінгені на базі школи підготовки пілотів B 19. Усі підрозділи переважно були оснащені Junkers Ju 88 та Messerschmitt Bf 110 у відповідних варіантах нічних винищувачів.

Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальне формування і тому не брала участі в бойових операціях. До 1 липня 1944 року ескадра отримувала накази від 1-го винищувального корпусу Повітряного флоту «Рейх». Після цього ескадру передали в підпорядкування 2-ї навчальної авіаційної дивізії 10-го повітряного флоту. У листопаді 1944 року її тимчасово підпорядкували командувачу винищувальних сил «Сілезія».

15 березня 1945 року, ще до беззастережної капітуляції Вермахту, ескадру розформовано.

Командування

Командири NJG 102 оберст Альберт Блюменсаат (15 грудня 1943 — лютий 1944) гауптман Франц Еверс (лютий — 1 червня 1944) оберстлейтенант Карл Теодор Гюльсгофф (1 червня 1944 — 25 березня 1945)

Командири I./NJG 102 майор Людвіг Фелінг (15 грудня 1943 — 30 червня 1944) гауптман Вільгельм Дорманн (1 липня — 25 жовтня 1944) майор Екарт-Вільгельм фон Бонін (26 жовтня 1944 — 28 березня 1945)

Командири II./NJG 102 гауптман Карл Флойтграф (24 грудня 1943 — 20 липня 1944) майор Герхард Воян (21 липня — 22 листопада 1944) гауптман Вільгельм Дорманн (22 листопада 1944 — 15 березня 1945)

Командири III./NJG 102 не відомо

Основні райони базування 102-ї ескадри нічних винищувачів

Основні райони базування штабу 102-ї ескадри нічних винищувачів Час Місто Підпорядкування Основний літак 15 грудня 1943 — 10 червня 1944 КітцінгенBf 110 10 червня — 30 липня 1944 Інстербург 30 липня 1944 — січень 1945 ОглауBf 110, Ju 88 січень — березень 1945 Копенгаген-КаструпJu 88

Основні райони базування I./NJG 102 Час Місто Підпорядкування Основний літак 15 грудня 1943 — 9 травня 1944 КітцінгенBf 110 10 травня — 28 липня 1944 Повунден 29 липня — листопад 1944 ОелсBf 110, Ju 88 листопад 1944 — січень 1945 Шенфельд-ЗайферсдорфJu 88 січень — 28 березня 1945 Прага-Гбель

Основні райони базування II./NJG 102 Час Місто Підпорядкування Основний літак 24 грудня 1943 — 10 червня 1944 Штутгарт-ЕхтердінгенBf 110 11 червня — 30 серпня 1944 Інстербург 1 вересня 1944 — 15 січня 1945 Шенфельд-Зайферсдорф 15 січня — 15 березня 1945 Копенгаген-Каструп

Основні райони базування III./NJG 102 Час Місто Підпорядкування Основний літак 26 червня — 11 липня 1944 КітцінгенBf 110 12 липня — 26 вересня 1944 Оглау 27 вересня — грудень 1944 Штубендорф з серпня 1944 по листопад 1944 року існувала оперативна команда/NJG 102 (), яка базувалася в Повундені (серпень 1944 — 20 вересня 1944) і Єсау (20 вересня 1944 — 11 квітня 1944).

Див. також Авіаційна служба Армії США Битва за Берлін (операція Королівських ПС) Стратегічне командування Повітряних сил США Тактичне командування Повітряних сил США Потік бомбардувальників

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

I/Nachtjagdgeschwader 102 Nachtjagdgeschwader 102

Література Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8. Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4. Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0. Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7 Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5. Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54. Зефиров М. В. Асы люфтваффе: ночные истребители. — Москва: АСТ, 2003. — 494 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019103-0.