Дени́с Васи́льович Майда́нов ( 17 лютого 1976, Балаково, Саратовська область, РРФСР, СРСР) — російський співак, автор-виконавець пісень, композитор, поет, актор, музичний продюсер. Заслужений артист Російської Федерації (2017), Народний артист Росії (2026), політичний та громадській діяч.
Депутат Державної Думи Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання від Одинцівського одномандатного виборчого округу № 122, член фракції «Єдина Росія». З 12 жовтня 2021 року — перший заступник голови комітету Державної Думи з питань культури. Член Центрального штабу Загальноросійського народного фронту.
Лауреат премії ФСБ Росії (2015), премії Міністерства оборони Російської Федерації у галузі культури та мистецтва (2017), а також премії Росгвардії у галузі культури та мистецтва (2022). Багаторазовий володар музичних премій «Золотий грамофон», «Пісня року», «Шансон року» та інших нагород.
Через підтримку російської агресії під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями всіх країн Євросоюзу, США, Великобританії та інших країн.
Біографія Ранні роки Денис Майданов народився 17 лютого 1976 року у місті Балаково Саратовської області у сім'ї службовців. Батько Дениса Василь (народився в Могилівській області Білорусії) працював на інженерних посадах хімічних підприємств. Мати Дениса, Євгенія Петрівна (народилася під Луганськом), працювала інспектором у Саратовгесбуді, згодом начальником відділу кадрів у ЖитлобудіОфициальный сайт Дениса Майданова — История .
Батьки розлучилися, коли Денису було 8 років; з того часу мати виховувала його сама. Для того щоб допомогти матері, Денис з раннього дитинства почав працювати: з 13 років підробляв двірником та охоронцем у дитячому садку, мив машини.
В Денис Майданов складав вірші: перші вірші були написані ним на 8 березня для мами. Згодом, у віці , він опанував грою на гітарі; грати майбутнього артиста навчив сусід по сходовій клітці. Після цього Денис припинив заняття баяном, за класом якого навчався у музичній школі, і почав писати свої пісні. Також, паралельно із заняттями гітарою, він відвідував поетичний та театральний гуртки у балаківському Палаці культури, де навчився грати на піаніно, співав у вокально-інструментальному ансамблі.
У підлітковому віці Денис любив читати книги таких авторів, як Джек Лондон, Жуль Верн, Томас Майн Рід, Александр Дюма, Рафаель Сабатіні та Роберт Луїс Стівенсон ; їхня творчість вплинула і на його пісні.
У 1992 році, у віці , посів третє місце на міському конкурсі естрадної майстерності, виконавши власну пісню. Завдяки цьому Майданов потрапив до молодих виконавців студії «МУЗ-А» у міському Будинку творчості і паралельно став автором пісенного репертуару її солістів. Послідовно працював у Будинку творчості на посаді керівника ВІА, методиста та керівника «Клубу старшокласників».
У школі Денис навчався на «відмінно», був відзначений грамотами за участь у культпросвітпраці, проте після 9 класів був змушений покинути школу і вступити до хіміко-технологічного технікуму. Основних причин такого рішення було дві: перша — те, що сім'я потребувала грошей, а технікум платили пристойну стипендію; друга - бажання матері Дениса дати своєму синові технічну спеціальність. Під час навчання надавав перевагу гуманітарним предметам, зокрема — історії. У вільний від навчання час керував вокально-інструментальним ансамблем і грав у КВК – був капітаном команди механічного відділення технікуму.
Навчаючись у технікумі, майбутній артист вирішив вступати до Московського державного університету культури (МДУК, пізніше МДУКМ, нині МДІК); для цього він, паралельно з технікумом, навчався у вечірній школі, маючи намір отримати атестат на рік раніше за встановлений термін. У 1995 році, коли йому вдалося останнє, Денис вступив на заочне відділення МДУКМ за спеціальністю «Менеджер-постановник шоу-програм»; при вступі він витримав значний конкурс - 72 особи на 6 місць. Він навчався режисурі, менеджменту та акторській майстерності. Паралельно з навчанням Д. Майданов працював - спочатку займався миттям машин, потім матері вдалося влаштувати його ремонтником-монтажником на Сизранський нафтопереробний завод . Незважаючи на хорошу зарплату, Денис пішов із заводу через рік роботи, усвідомивши, що це не його професія. Також у цей період він керував ВІА та театральною студією у балаківському Будинку творчості; там була студія звукозапису, яку Денис використав для запису своїх перших пісень та їхнього подальшого продажу місцевим поволзьким музикантам. У армії Д. Майданов не служив; проте згодом, часто даючи концерти у військових частинах, навчився поводитися зі зброєю та водити бойову техніку.
1999 року Денис Майданов закінчив МДУКІ. Тоді ж він став режисером Музичного театру та завідувачем музичного відділу Будинку творчості міста Балаково. Пізніше очолив звукозаписну студію і став продюсером створеного ним продюсерського центру Lenina-street, який об'єднав і централізував балаківську музичну молодіжну культуру. Продюсерський центр Майданова проводив щорічний регіональний музичний фестиваль та налічував до 10 власних артистів та гуртів різних жанрів, а також танцювальних колективів.
У період з 1999 по 2001 рік Майданов активно співпрацював з московською студією «Союз», тоді ж вийшов дебютний альбом його групи «НВ» (Аш-Б), що включив радіосингли «Плямистий ягуар» і «Подруга». З 2000 по 2001 рік працював на посаді спеціаліста з масових заходів в Управлінні культури Адміністрації міста Балаково, був організатором та режисером великої кількості міських, регіональних та міжнародних заходів. У 2000 році вийшла пісня «Вона його не любить» (https://www.youtube.com/watch?v=I-biP1OhnLQ).
Кар'єра у Москві У 2001 році Денис Майданов приїхав до Москви, почавши працювати там як поет і композитор-пісняр для російських виконавців. У початковий період свого життя у Москві жив у друзів, з якими навчався у МДУКІ. За наступні два роки, через відсутність постійного заробітку, Денис змінив 15 місць проживання; часом йому доводилося ночувати на вокзалі та в метро. Перший значний гонорар (150 доларів США) він отримав того ж року від продюсера Юрія Айзеншпіса за написання тексту пісні «За туманом» для співачки Саші . Згодом ця пісня стала лауреатом фестивалю «Пісня року –2002», принісши Д. Майданову першу музичну нагороду. Половину отриманих від Айзеншпіса грошей (75 доларів) довелося віддати людині, яка організувала знайомство артиста з продюсером.
Поступово до Майданова прийшло визнання, і його пісні почали виконувати багато російських артистів — зокрема, Микола Басков, Філіп Кіркоров, Хор Турецького, Олександр Буйнов, Михайло Шуфутинський, Олександр Маршал, Лоліта, Жасмін, Йосип Кобзон, Тетяна Буланова. Також їм було написано низку пісень та саундтреків до багатьох російських фільмів та серіалів.
В 2008 року Денис перейшов від написання пісень для інших виконавців до запису та виконання власних пісень. За словами артиста, це сталося випадково. Після того як він, на замовлення президента «Авторадіо» Олександра Варіна, написав пісню «Це радіо — „Авторадіо“» (вона була виконана групою «Мурзілкі International» і згодом стала гімном радіостанції), Варін, прослухавши робочі записи сольних пісень Дениса, запропонував йому поставити пісню «Вічна любов» власну виконавську кар'єру. Також на рішення Дениса самостійно виконувати свої пісні вплинула позиція його дружини Наталії. Приблизно через півроку пісня увійшла до ротації інших радіостанцій, а згодом Майданов отримав за неї «Золотий грамофон». «Вічна любов» стала першим хітом артиста, і досі залишається його візитною карткою. У 2009 році в московському Будинку музики відбувся перший концерт Дениса.
У червні 2009 року Денис Майданов випустив свій перший альбом « Я знатиму, що ти любиш мене… Вічне кохання ». Згодом артистом були випущені альбоми «Орендований світ» (2011), «Пролітаючи над нами…» (2013), «Прапор моєї держави» (2015), «Півжиття в дорозі… Невидане» (2015), «Що залишить вітер, «Обречён на любовь» (2019), «Командир» (2019), «Я залишаюся» (2020).
Д. Майданов увійшов до складу групи російських виконавців, які брали участь на запрошення міністра оборони С.Шойгу, у новому виконанні державного гімну Росії, яке було записано восени 2013 року. Разом із Денисом у записі взяли участь Валерія, Олег Газманов, Лариса Доліна, Олександр Маршал, Жасмін, Алсу, Діна Гаріпова, Вітас та інші артисти.
Двічі, у січні та червні 2016 року, Д. Майданов давав концерти для російських військовослужбовців на військовій базі Хмеймім у Сирії.
З листопада 2021 року веде в Youtube програму «Справа молода» про російських підприємців.
Депутат Держдуми У березні 2021 року повідомив про рішення балотуватися до Державної думи на вересневих виборах по 122-му Одинцовському одномандатному округу Московської області, де на попередніх виборах була обрана Оксана Пушкіна («Єдина Росія»). Наприкінці травня на внутрішньопартійних праймеріз «Єдиної Росії» Майданов отримав більшість голосів як кандидат у 122 окрузі. 16 липня він подав документи в ТВК і 29 липня був зареєстрований кандидатом у Держдуму від партії «Єдина Росія» у 122 окрузі. На виборах, що відбулися 17-19 вересня 2021 року, отримав більшість голосів — 40,39 % ( голосів), випередивши кандидата від КПРФ Сергія Теняєва (19,06 %).
22 вересня 2021 року Майданов відвідав церемонію вступу на посаду губернатора Тульської області Олексія Дюміна, обраного на другий термін.
17 грудня 2022 року, в день День Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП), Майданов випустив відеокліп «Сарматушка» на вірші Дмитра Рогозіна. Відеокліп містить концертний виступ Майданова за участю ансамблю пісні та танцю «Червона зірка» при РВСН та оркестру Військової академії РВСН, доповнений відеорядом з бойової техніки, включаючи ракетний комплекс «Сармат». Майданов назвав свій відеокліп «ідеологічною зброєю».
Примітки