Милорад Косанович (, 4 січня 1951, Шидські Бановці — 4 січня 2026, Новий Сад) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — сербський тренер.
Ігрова кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1974 року виступами за команду «Пролетер», в якій провів один сезон, взявши участь у 29 матчах чемпіонату. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Воєводина», до складу якого приєднався на початку 1976 року. Відіграв за команду з Нового Сада наступні півтора роки своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Воєводини», був основним гравцем команди і 1977 року виграв з командою Кубок Мітропи.
1978 року Милорад перейшов у «Кикинду», але наступного року знов повернувся у «Воєводину». 1980 року перейшов до клубу «Новий Сад», за який відіграв 4 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Новий Сад» у 1984 році.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1992 року, очоливши тренерський штаб клубу «Воєводина», де працював до літа 1995 року, після чого до кінця того ж року тренував «Борац» (Чачак).
На початку 1996 року став головним тренером збірної Мальта, яку тренував до червня 1997 року, програвши за цей час 13 із 15 ігор.
З червня 1997 року очолював тренерський штаб «Црвени Звезда». З «червоно-білими» він посів друге місце в чемпіонаті Югославії 1997/98, а чемпіоном того сезону сенсаційно став «Обилич». На початку наступного сезону, 1998/99 команда вдало стартувала у Кубку УЄФА, пройшовши грузинське «Колхеті», російський «Ротор» (Волгоград) та французький «Метца», але вилетіла від «Ліона» у 1/16 фіналу. При цьому «Црвена Звезда» зіграла свій домашній матч проти «Ліона» в Бухаресті, а не в Белграді, через політичну ситуацію. «Червоно-білі» також мали посередні результати в чемпіонаті тієї осені, тому Косановича було знято з посади керівника тренерського штабу восени 1998 року.
Протягом 1999 року Косанович очолював китайський «Ухань Хунтао», після чого у грудні того ж року став головним тренером іншого місцевого клубу, «Далянь Шиде», де досяг чудових результатів. Він став одним із найуспішніших тренерів у китайському футболі і тричі поспіль був чемпіоном Китаю (2000, 2001 та 2002), двічі вигравав Суперкубок Китаю (2000 та 2002) та один раз Кубок Китаю (2001). Крім того він привів «Далянь» до фіналу Кубка володарів кубків Азії у 2001 році та до півфіналу Ліги чемпіонів АФК у 2002 році.
У вересні 2004 року прийняв пропозицію очолити молодіжну збірну Сербії та Чорногорія, але був звільнений у лютому наступного року після жорсткої критики з боку Деяна Савичевича за те, що він безпідставно не викликав жодного гравця з Чорногорії.
У серпні 2007 року його було повторно призначено тренером «Црвени Звезди» перед кваліфікаційними матчами Ліги чемпіонів проти «Глазго Рейнджерс». Він не зміг кваліфікуватися до групового етапу, а у чемпіонаті хоча і не програв жодного матчу Сербії, але багато матчів зіграв унічию. В результаті після поразки від грецького «Аріса» з рахунком 0:3 на груповому етапі Кубка УЄФА його було звільнено у листопаді 2007 року.
Після цього він знову працював у Китаї тренером «Далянь Шиде» у 2008 році та «Шаньсі Женьхе» з 2010 по 2011 рік, а також керував словенською «Олімпією» (Любляна) в сезоні 2013/14.
2014 року Косанович повернувся до Сербії, де очолював команди «Нові-Пазар», «Борац» (Чачак), «Радник» (Сурдулиця), «Напредак» (Крушевац) та «Раднички» (Ниш). У лютому 2020 року, перебуваючи біля керма «Радничок», Косанович під час контрольної гри з павлодарським «Іртишем» на зборах у Туреччині вступив у нецензурну суперечку зі своїм співвітчизником Миланом Милановичем. Приводом стала груба гра суперників і спірне суддівство, через що на 81-й хвилині Косанович забрав свою команду з поля.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Младост» (Лучани), головним тренером команди якого Милорад Косанович був недовго навесні 2023 року.
Помер 4 січня 2026 року в день свого 75-річчя у місті Новий Сад.
Титули і досягнення
Як гравця Володар Кубка Мітропи (1): «Воєводина»: 1977
Як тренера Чемпіон Китаю (3): «Далянь Шиде»: 2000, 2001, 2002 Володар Кубка Китаю (1): «Далянь Шиде»: 2001 Володар Суперкубка Китаю (1): «Далянь Шиде»: 2000, 2002
Індивідуальні Тренер року в Китаї: 2001
Примітки
Посилання