Оптичне вікно — частина оптичного спектра, яка не блокується земною атмосферою. Вікно простягається приблизно від 300 нанометрів (ультрафіолетовий діапазон) через діапазон, який може сприймати людське око (приблизно 400—700 нм), і продовжується приблизно до 2 мкм (інфрачервоний діапазон). Більша частина сонячної енергії досягає Землі саме через оптичне атмосферне вікно.
Визначення
Атмосфера Землі не є повністю прозорою, а на багатьох довжинах хвиль непрозора майже на 100 %. Діапазони довжин хвиль, для яких вона прозора, називають вікнами пропускання атмосфери.
Хоча слово «оптичний», що походить від давньогрецького ὀπτῐκός («від або для зору»), зазвичай стосується видимого світла, у випадку оптичного вікна цей термін використовують для опису суми видимого, ультрафіолетового та інфрачервоного спектрів.
Інші вікна пропускання За межами оптичного вікна, на довжинах хвиль 8–14 мкм, лежить інфрачервоне вікно, яке вважають окремим вікном пропускання земної атмосфери. На ще більших довжинах хвиль лежить радіовікно.
Історичне значення для спостережної астрономії До 1940-х років астрономи могли використовувати для своїх спостережень лише видиму та ближню інфрачервону частини оптичного спектра. Перші великі астрономічні відкриття зроблено за допомогою оптичних телескопів, які спостерігали через оптичне вікно. Після 1940-х років розвиток радіотелескопів призвів до розвитку радіоастрономії, яка використовувала радіовікно.
Див. також
Інфрачервоне вікно Радіовікно Вікно пропускання атмосфери
Примітки