Карл Константін Альбрехт Леонард фон Блюменталь, з 1883 року граф фон Блюменталь (; 30 липня 1810, Шведт — 21 грудня 1900, маєток Квеллендорф поблизу Кетена) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-фельдмаршал Прусської армії.

Життя Леонард був сином Людвіга Альбрехта фон Блюменталя (1774–1813) та його дружини Фрідеріки Шарлотти Доротеї, уродженої фон Белов (1783–1853). Його батько був ротмістром Бранденбурзького драгунського полку принца Вільгельма. Він помер у Потсдамі від ран, отриманих у битві під Денневіцем. Майбутній прусський генерал-майор Карл фон Блюменталь (1811–1903) був його молодшим братом.

Блюменталь спочатку здобув освіту в кадетських школах у Кульмі та Берліні, а 28 липня 1827 року був призначений другим лейтенантом до Гвардійського резервного піхотного полку (пізніше Гвардійського фузілерського полку). Між 1830 і 1833 роками він навчався у Загальній військовій школі в Берліні. Після служби ад'ютантом Кобленцського батальйону гвардійського ландверу з 1837 по 1845 рік і отримання звання першого лейтенанта в 1844 році, Блюменталь отримав призначення до Топографічного бюро в 1846 році. У наступні роки він провів по 3 місяці в Гвардійській артилерійській бригаді та Гвардійському піонерському загоні для поглибленого вивчення технічної зброї.

Блюменталь спочатку здобув освіту в кадетських школах у Кульмі та Берліні і був призначений до Гвардійської артилерійської бригади та Гвардійського піонерського загону відповідно на тримісячні періоди. 18 березня 1848 року Блюменталь брав участь у вуличних боях у Берліні у складі фузилерського батальйону 31-го піхотного полку. Невдовзі після цього його було відряджено до Великого Генерального штабу, а 1 січня 1849 року переведено до Генштабу армії у званні гауптмана. Служачи у штабі генерала Едуарда фон Боніна, він брав участь у кампанії у Шлезвізі та Ютландії, а в травні був призначений начальником Генерального штабу армії Шлезвіг-Гольштейна. Після війни, у 1850 році, він служив у мобільній дивізії Тітцена в Гессен-Касселі.

У 1858 році, у званні підполковника, він став особистим ад'ютантом принца Фрідріха Карла і, будучи оберстом, протягом трьох років командував 71-м піхотним полком. Прослуживши приблизно рік на посаді начальника штабу III армійського корпусу, Блюменталь 15 грудня 1863 року став начальником Генерального штабу об'єднаного мобільного армійського корпусу проти Данії. На цій посаді він відіграв вирішальну роль у штурмі укріплень Діббьоля та переправі до Альса під час Другої Шлезвігської війни. За це його було нагороджено орденом «За заслуги». У червні 1864 року його було підвищено до генерал-майора, а в листопаді того ж року він прийняв командування 7-ю піхотною бригадою, а потім, у квітні 1865 року, — 30-ю піхотною бригадою.

З початком Австро-прусської війни Блюменталь став начальником Генерального штабу 2-ї армії під командуванням кронпринца Фрідріха Прусського. Він відзначився на цій посаді, зокрема, в битві під Кеніггрецем (3 липня) та в організації переслідувальних маршів та операцій між Оломоуцем та Віднем. У жовтні 1866 року він отримав командування 14-ю дивізією в Дюссельдорфі та звання генерал-лейтенанта.

Під час Французько-прусської війни Блюменталь знову обіймав посаду начальника Генерального штабу 3-ї армії кронпринца Пруссії. Він настільки чудово виправдав надану йому довіру, що вище армійське командування консультувалося з ним з важливих питань, таких як підготовка до облоги Парижа та битва при Седані. 18 січня 1871 року Блюменталь був присутній на проголошенні Німецької імперії. Після укладення миру Блюменталь був нагороджений грантом у розмірі 150 000 талерів. Спочатку його призначили командувачем 4-м армійським корпусом, а 22 березня 1873 року він був підвищений до генерала піхоти. 19 вересня 1883 року, під час Імперських маневрів 1883 року, Вільгельм I звів Блюменталя до титулу графа.

Блюменталя було відправлено за кордон з кількома військовими місіями. У листопаді 1883 року він супроводжував кронпринца Фрідріха до Іспанії та Італії. 12 березня 1888 року імператор Фрідріх III призначив Блюменталя генерал-фельдмаршалом, а невдовзі після цього — інспектором 4-ї армійської інспекції та начальником кінного єгерського корпусу. Між 1892 і 1896 роками він служив інспектором 3-ї армійської інспекції. В 1896 році вийшов у відставку.

Блюменталь помер у своєму маєтку Квеллендорф поблизу Кетена і був похований у сімейному склепі в Крампфері.

Сім'я 8 серпня 1839 року одружився з англійкою Деліцією Вайнер (12 травня 1813, Іторп, Англія — 29 січня 1890, Берлін). В пари народились 6 дітей:

Клара (1840–1913) — дружина генерал-лейтенанта Рудольфа фон Етінгера (1830–1920). Альбрехт (1842–1918) — генерал-лейтенант. Агнес (1844–1922) Лаура (1846–1929) Фрідріх Крістіан (1851–1909) — оберст. Генріх (1855–1862)

Нагороди

Медаль Гогенцоллернів для бійців 1848–1849 Орден Червоного орла 4-го класу з мечами (1853) 2-го класу з дубовим листям (1864) 1-го класу (1871) великий хрест з мечами на кільці (13 вересня 1876) корона до великого хреста (12 червня 1892) Королівський гвельфський орден, командорський хрест 2-го класу (1861) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу з мечами орден (22 вересня 1863) мечі (1864) Pour le Mérite з дубовим листям в діамантах орден (22 квітня 1864) дубове листя (17 вересня 1866) діаманти (22 квітня 1866) Пам'ятна медаль за війну 1864 року проти Данії Пам'ятний хрест за кампанію 1866 Королівський орден дому Гогенцоллернів, командорський хрест із зіркою і мечами (20 вересня 1866) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, командорський хрест (1870) Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (1870) Військовий орден Максиміліана Йозефа, командорський хрест (18 жовтня 1870) Орден Святого Георгія 4-го ступеня (Російська імперія; 27 грудня 1870) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (30 грудня 1870) Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест з мечами (31 грудня 1870), пізніше отримав золоту корону і мечі на кільці до великого хреста Почесний громадянин міста Дюссельдорф (1871) Орден Альбрехта Ведмедя, великий хрест (1872) Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 12 травня 1873) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з військовою відзнакою (1875) Почесний член Шведської королівської академії наук (1 квітня 1876) Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія; 1876) Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест (1876) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з мечами (1877) Орден Чорного орла з ланцюгом в діамантах орден (21 липня 1877) ланцюг (1878) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою (1883) Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 3 грудня 1883) Орден Рутової корони (1884) Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1889) Орден Генріха Лева, великий хрест з мечами (1892)Hof- und Staatshandbuch des Herzogtums Braunschweig für das Jahr 1897. Bd. 1897. Braunschweig : Meyer, 1897. p. 11 Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1893) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами Орден Святого Губерта Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест Орден Почесного легіону, командорський хрест (Франція) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (Королівство Італія) Савойський військовий орден, великий хрест (Королівство Італія) Орден Вендської корони, великий хрест із золотою короною Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу з короною Медаль «За військові заслуги» (Ліппе) з мечами Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу з мечами та діамантами Орден Меча, командорський хрест (Шведсько-норвезька унія) Столітня медаль

Вшанування 2 вересня 1873 року на честь Блюменталя були названі форт №12 фортеці Страсбург, казарми в Галле і шахта в Реклінггаузені. Крім цього, численні вулиці носять його ім'я, наприклад, у Гайдельбергу-Ноєнгаймі та Нюрнберзі.

На початку XX століття в Берліні було 8 вулиць, названих на честь прусського офіцера (у Фрідріхсгайні, Мальсдорфі, Марієндорфі, Панкові, Шенеберзі, Штегліці, Темпельгофі та Целендорфі). Лише 4 з цих назв вулиць пережили Другу світову війну: у Панкові, Шенеберзі, Темпельгофі та Целендорфі.

У Бремені-Швахгаузені є вулиця Блюменталя.

Галерея

Примітки

Література

Albrecht von Blumenthal (Hrsg.): Tagebücher des Generalfeldmarschalls Graf von Blumenthal aus den Jahren 1866 und 1870/1871. Cotta’sche Buchhandlung. Stuttgart & Berlin 1902. Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632837, S. 59–68, Nr. 2484. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Gräflichen Häuser. 1896. Neunundsechzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1895, S. 138. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Gräflichen Häuser, 1908, S. 114

Посилання

Блюменталь на сайті The Prussian Machine.