Автомобільна промисловість Естонії — галузь економіки Естонії.

Історія Автомобільна промисловість Естонії не є масовою, але має яскраву історію виробництва гоночних автомобілів «Естонія» та унікальних спортивних модифікацій, використовуючи агрегати радянських авто для створення швидких і конкурентоспроможних машин, а також розвиваючи власні компоненти (коробки передач, колеса) для автоспорту та мотоспорту. Хоча великих заводів, як у Німеччині чи Італії, немає, проте Естонія відома своїми інноваціями у нішевому виробництві.

В радянські часи існував Тартуський дослідний авторемонтний завод (Tartu autoremonditookoda/ТА) у Тарту, який спеціалізувався на пасажирському та вантажному транспорті на базі вузлів ГАЗ. Найвідомішою моделлю був ТА-6. Цікаво, що до кінця 1980-х років ці автобуси мали дерев’яний каркас кузова, оббитий металевими листами.

ТА-6 — радянський малий високопідлоговий автобус, що серійно вироблявся на Тартуському авторемонтному заводі (ТАРЗ) в Тарту (ЕССР) з 1955 по 1960 роки.

За межами Балтійських республік зустрічався рідко, експлуатувався в основному на місцевих маршрутах.

Перший експериментальний зразок нового автобуса вагонного компонування був побудований в 1955 на шасі ГАЗ-51 з подовженими звисами. Модернізований варіант дослідної машини представлений у 1956 році. Від попередника його відрізняли значно переоформлений передок, додаткові віконця у схилах даху, а також перероблене електроустаткування. Характерною особливістю двох перших зразків була наявність щитків на передніх та задніх колісних арках. В 1957 році автобус, зазнавши ряд спрощень конструкції кузова, пішов у серію і протримався на конвеєрі з несуттєвими змінами до 1960 року.

Після припинення виробництва ТА-6 завод більше не будував автобуси власних моделей, повністю перейшовши на спеціалізацію з капітального ремонту випущених раніше машин. Так, існувало два покоління ТА-6: перше (з капотом від фургону ТА-9А2) виробляли в 1971—1987 роках, друге (що отримало позначення ТА-6-1) — з 1987 до 1992 року.

На базі автобуса випускався також безкапотний вантажний автомобіль ТА-9А.

Цікаво, що хоча завод був «вантажним», саме там наприкінці 1950-х створили болід Tartu-1, який пізніше став прототипом для серії «Естонія-8».

З 1958 року в Естонській Радянській Соціалістичній Республіці (ЕРСР) на заводі TARK почали випускати спортивні машини для кільцевих гонок «Естонія», які згодом використовували двигуни ВАЗ (ВАЗ-2101, ВАЗ-2103), а також власні коробки передач, рульове управління та магнієві колеса.

«Естонія» (ест. Estonia) — серія гоночних автомобілів, (формуль) різних класів, що випускалися на Талліннському дослідному авторемонтному заводі (ест. TARK/Tallinna Autode Remondi Katsetehas) в Естонській РСР з 1958 по початок 1990-х років, тиражем до півсотні екземплярів на рік. Такий високий щорічний тираж забезпечувався рахунок замовлення від ДТСААФ СРСР потреб спортивних клубів організації. Окремі екземпляри будувалися у 1990-ті роки. Гоночні автомобілі «Естонія» брали участь, як у національних змаганнях, так і в міжнародних (Формула-3).

З 1958 по 2001 рік завод випустив 1,331 гоночний болід. Це зробило його одним із найбільших виробників формульних авто у світі (після британської Lola). Модель «Естонія-21» була першою в СРСР, де використали «граунд-ефект» (аеродинаміка, що притискає авто до траси). Ці машини домінували на трасах Східної Європи. Після приватизації завод перетворився на компанію Kavor Motorsport. У 2026 році вона залишається авторитетним тюнінг-ательє, що готує двигуни та каркаси безпеки для професійного автоспорту.

Естонські інженери також створювали унікальні передньопривідні вантажівки (ЕТ-500, ЕТ-600) та потужні ралійні версії «Таврії». Крім того, вироблялись мотоцикли для шосейно-кільцевих гонок (Vihur), які конкурували з іноземними аналогами.

Сучасність Естонія не входить до списку найбільших світових автовиробників (як Китай, США, Німеччина), але має сильні традиції у спорті та інженерних розробках для нього. Естонія більше зосереджена на інноваціях у сфері ІТ та «зелених» технологіях, але спадщина гоночної інженерії залишається важливою частиною її промислової історії.

Rexer OÜ (в англійських джерелах Rexer Ltd.) — естонський виробник автомобілів.

Компанія RexeR була заснована в Таллінні в 1992 році. Розпочалася розробка автомобілів та комплектів автомобілів. Регулярне виробництво та продажі розпочалися в 1996 році після того, як модель отримала естонський дозвіл на використання.

Між 1994 і 1999 роками було випущено дев'ять оригінальних родстерів Rex R-10 у версіях тарга, кабріолет і купе. Нова модель Rex R-11 виробляється з 2000 року. У 2003 році розпочалося виробництво репліки AC Cobra під назвою Rex R-12. Автомобіль оснащений рамою власної розробки та адаптований до механізмів Ford Scorpio та 5,7-літрових двигунів Chevrolet і 3,0-літрового двигуна ToyotaSamochody Świata (z lat 1991-2007), Wyd. Print Shops Prego - Polska/Media Connection, Warszawa..

Kalmar Automotive — це ексклюзивне данське ательє, засноване гонщиком і мандрівником Яном Кальмаром. Компанія спеціалізується на створенні високотехнологічних рестомодів на базі класичних Porsche (переважно поколінь 964 та 993), перетворюючи їх на сучасні витвори автомобільного мистецтва. Цікавою особливістю бренду є те, що основні виробничі потужності розташовані в Естонії. Завод знаходиться безпосередньо на автодромі Porsche Ring (Audru ringrada) у місті Пярну.

Estfield (стилізований як ESTfield) — естонський автомобільний бренд. Єдина модель нагадує Lotus Seven. Це двомісний родстер.

Nobe — естонський стартап з невдалими планами виробництва електромобілів, розташований у Таллінні та працює з 2017 року. Він належить естонській компанії SeaNest OÜ.

BaltCoach (раніше BaltScan) — естонський складальний завод міських автобусів, пізніше виробник міжміських автобусів OmniLine для Scania. Метою компанії було виробництво автобусів на базі Scania для естонського ринку, а в майбутньому для інших країн Балтії. Початок виробництва проходив у цехах RAS Tartu Autoremonditehase.

Baltscan був заснований у 1993 році. Компанія мала проблеми з отриманням перших замовлень. Навесні 1995 року завод Baltscan розпочав виробництво міських автобусів. Влітку 2001 року Baltscan було ліквідовано, а виробництво автобусів припинено. Восени 2001 року компанія Baltcoach відновила виробництво міських автобусів для Scania. У 2002 році продовження виробництва автобусів висіло на волосині через відсутність замовлень. У 2003 році закриття заводу в Данії надало Baltcoach нову можливість — Scania шукала новий виробничий майданчик для приміських автобусів Omniline, а Тарту підходив для цього. У 2006 році завод випустив рекордні 70 автобусів Scania Omniline. Завод закрито у серпні 2007 року через відсутність замовлень від Scania.

Виробники

Baltscan ESTfield Nobe RexeR Таллінський дослідний авторемонтний завод (TARK – Tallinna Autode Remondi Katsetehas) - Естонія (ест. Estonia) Тартуський авторемонтний завод (TART – Tartu autoremonditookoda)

Див. також Автомобільна промисловість в Україні Автомобільна промисловість в Радянському Союзі

Примітки

Посилання TARK ESTONIA autode ja Kavor Motorspordi ajalugu

Які найшвидші автомобілі виробляли у Естонії. Автоісторії Формула швидкості: Якими були і де вироблялися гоночні автомобілі Estonia Вебсайт компанії Rexer (естонською та англійською мовами)