Вальтер Кучманн (24 липня 1914 — 30 серпня 1986) — німецький унтерштурмфюрер СС та офіцер гестапо, член айнзацкоманди, що базувалася спочатку у Львові, Польща (сьогодні Львів, Україна ), а пізніше в Дрогобичі. Він несе відповідальність за масове вбивство 1500 польських євреїв у Львові, Польща, у 1941–1942 роках.
Життя Вальтер Кучманн народився у Дрездені в 1914 році, у сім'ї стоматолога. У 1928 році він вступив до Гітлерюгенду. У 1932 році вступив до Люфтваффе, де служив до 1936 року. Згодом почав вивчати право, але покинув це, щоб приєднатися до Легіону Кондор, вірного силам Франсиско Франко в Іспанії, беручи участь в Громадянській війні в Іспанії. Там він пізніше був третім секретарем німецького консульства в Кадісі.Кучманн відносно пізно приєднався до нацистської партії (номер членства 7 475 729) та СС (номер членства 404 651).
На початку Другої світової війни переїхав до Лейпцига, де приєднався до сил SiPo (Поліції безпеки) під командуванням Карла Еберхарда Шенгарта. Кучманн був підвищений до унтерштурмфюрера СС і був командиром айнзацгрупи, яка діяла в Дрогобичі, на той час Польща. Під його керівництвом айнзацгрупа вчинила різанину львівських професорів у 1941 році.Wacław Szulc Wyniki śledztwa w sprawie mordu profesorów lwowskich, prowadzonego przez Główną Komisję Badania Zbrodni Hitlerowskich w: Zygmunt Albert Kaźń profesorów lwowskich – lipiec 1941 / studia oraz relacje i dokumenty zebrane i oprac. przez Zygmunta Alberta Wrocław 1989, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, s. 177—185.(in Polish) (main article in English, German and Russian) У 1942 році він наказав убити 1500 польських інтелектуалів у Львівській області, у Бжезинах та Підгайцях, що зараз є частиною України. Свідки розповідали, що українці, яким було наказано копати могили для вбивств, пізніше самі були вбиті за наказом Кучманна. Свідки також стверджують, що Кучманн застрелив 17- чи 18-річну єврейську служницю в Дрогобичі в 1941 році, звинувативши її в тому, що вона заразила його венеричним захворюванням. У 1944 році, за наказом офіцера розвідки Ганса Гюнтера фон Дінклаге, його перевели до Парижа, де він недовго співпрацював з Коко Шанель під час операції «Модельхат». Перебуваючи у Франції наприкінці 1944 року, Кучманн тікає, щоб шукати притулку у Віго, Іспанія, під виглядом кармелітського ченця на ім'я Педро Рікардо Ольмос, який проживав у Віго.
Коли у 1947 році французький уряд розпочав розслідування діяльності нацистських злочинців, Кучманн скористався допомогою мережі ODESSA для втечі. Під виглядом католицького ченця він вирушив до Аргентини на судні MV Monte Amboto, куди прибув 16 січня 1948 року.
В Аргентині Кучманн спочатку вів скромний спосіб життя: працював у магазині господарчих товарів, а згодом — водієм таксі. Пізніше він влаштувався до аргентинського філіалу німецької компанії Osram (виробник освітлювального обладнання), де обійняв посаду менеджера із закупівель. Там у серпні 1973 року він одружився з Джеральдою Беумлер, аргентинкою німецького походження, підприємицею та ветеринаркою. Подружжя оселилося в курортному місті , розташованому в південній частині провінції Буенос-Айрес.
У липні 1975 року група тих, хто вижив у Голокості, під назвою «Ізраїльська асоціація тих, хто вижив у нацистських переслідуваннях», повідомила уряд президента Аргентини Ісабель Мартінес де Перон, що Кучман проживає в країні під фальшивим ім'ям. Група тих, хто вижив у Голокості, надала детальну інформацію, зокрема його псевдонім Кучманн, адресу в Мірамарі та ім'я його роботодавця. Кілька місяців по тому журналіст Альфредо Серра з журналу Gente розшукав Кучманна та сфотографував його в його квартирі в Мірамарі.
Відомий австрійський мисливець за нацистами з Відня Симон Візенталь організував екстрадицію Кучманна. У 1975 році, після перевірки громадянства та шлюбу Кучманна, яка виявилася хибною, Інтерпол запросив його арешт. Аргентинський уряд спробував його заарештувати, але він втік, втративши таким чином слід. У 1975 році його аргентинське громадянство було анульовано.
Другий запит на екстрадицію було подано в 1985 році, і його знову заарештували агенти Інтерполу у містечку Флорида, що в окрузі Вісенте-Лопес у Великому Буенос-Айресі. Через його слабке здоров'я його утримували в лікарні Hospital General de Agudos Juan A. Fernández у Буенос-Айресі, де він помер від серцевого нападу в 1986 році, перш ніж його змогли екстрадувати до Західної Німеччини. Його дружину звинуватили в жорстокому поводженні з тваринами, зокрема в евтаназії бездомних собак у газових камерах.
Антидифамаційна ліга надала інформацію, яка сприяла затриманню Вальтера Кучмана в 1985 році. ADL надала ідентифікаційну інформацію щодо його шрамів часів Громадянської війни в Іспанії, його татуювань та групи крові.
Якби Вальтера Кучмана екстрадували, він став би першим нацистським воєнним злочинцем, якого передала Аргентина.
Посилання