Кросит — різновид лужного амфіболу синього забарвлення; за сучасною номенклатурою Міжнародної мінералогічної асоціації (IMA) розглядається як залізистий різновид глаукофану — фероглаукофан (ferroglaucophane). Є характерним мінералом порід блакитносланцевої фації метаморфізму та індикатором умов високого тиску.
Назва та номенклатура Назва походить від мису Крос (Cape Cross, Південно-Африканська Республіка), де мінерал був уперше описаний. У сучасній систематиці IMA назва «кросит» вважається застарілою і використовується переважно в історичній літературі; рекомендованою є назва фероглаукофан.
Хімічний склад Хімічний склад відповідає лужним амфіболам із підвищеним вмістом заліза: : Na₂(Fe²⁺₃Fe³⁺₂)Si₈O₂₂(OH)₂ Висока частка Fe²⁺ і Fe³⁺ зумовлює інтенсивне синє забарвлення.
Кристалохімія Кросит належить до групи амфіболів, підгрупи лужних амфіболів. Кристалічна система — моноклінна. Структура представлена подвійними ланцюгами тетраедрів [SiO₄], характерними для амфіболів.
Фізичні властивості
Колір — темно-синій, синьо-фіолетовий
Риска — світло-блакитна
Блиск — скляний до шовковистого
Твердість — 5–6 за шкалою Мооса
Спайність — досконала у двох напрямах (≈56° і 124°)
Густина — 3,3–3,4 г/см³
Генезис
Утворюється в умовах регіонального метаморфізму високого тиску та відносно низьких температур. Типовий для блакитносланцевої фації метаморфізму, пов’язаної з субдукційними тектонічними обстановками. Зустрічається в метаморфізованих базальтах, габро, серпентинітах і натрієвих метасоматитах.
Поширення Відомі прояви кроситу зафіксовані в Південно-Африканській Республіці, Японії, США (Каліфорнія), Австралії, а також у низці альпійських та острівнодугових метаморфічних комплексів.
Практичне значення Історично використовувався як різновид азбесту («блакитний азбест»). У більшості країн його промислове використання заборонене через канцерогенність волокнистих різновидів. У геології кросит має значення як індикатор параметрів тиску і температури метаморфізму.
Див. також
Амфіболи Фероглаукофан Блакитносланцева фація Метаморфізм
Примітки
Література
Deer, W. A.; Howie, R. A.; Zussman, J. Rock-Forming Minerals. Volume 2A: Single-Chain Silicates. London: Geological Society, 1997. Leake, B. E. et al. Nomenclature of amphiboles. American Mineralogist. 1997. Klein, C.; Dutrow, B. Manual of Mineral Science. 23rd ed. New York: Wiley, 2007.
Посилання