Орфей і Еврідіка () — це легенда грецької міфології, що розповідає про сповнене жалю кохання Орфея з Фракії, розташованої на північному сході Греції, до прекрасної Еврідіки. Орфей був сином Еагра та музи Калліопи, хоча в деяких міфах його вважають сином Аполлона. Цей сюжет належить до найчастіше переказуваних серед усіх грецьких міфів.

Сюжет

Аполлон подарував Орфею ліру та навчив його грати на ній. Казали, що «ніщо не могло встояти перед прекрасними мелодіями Орфея — ні вороги, ні дикі звірі». Орфей закохався в Еврідіку, жінку надзвичайної краси та витонченості, з якою він одружився і прожив щасливо недовгий час. Однак, коли Гіменея покликали благословити цей шлюб, він пророкував, що їхньому ідеальному щастю не судилося тривати довго.

Невдовзі після цього пророцтва Еврідіка гуляла в лісі з німфами. У деяких версіях міфу пастух Арістей побачив її і, зачарований її вродою, почав переслідувати її, намагаючись зблизитися. Інші версії оповідають, що Еврідіка просто танцювала з німфами. Під час втечі чи танцю її вкусила змія, і вона миттєво померла. Орфей виспівував свою тугу, граючи на лірі, і йому вдалося зворушити все живе і неживе у світі; і люди, і боги дізналися про його печаль і горе.

У певний момент Орфей вирішив за допомогою музики спуститися в , щоб побачити свою дружину. Будь-який інший смертний загинув би, але Орфей, перебуваючи під захистом богів, дістався Аїда і прибув до царства Стіксу проходячи повз привидів та душі незнайомих людей. Йому також вдалося причарувати Цербера, триголового пса, якому припала до душі його музика. Він постав перед богом грецького підземного світу, Аїдом, та його дружиною Персефоною.

Орфей зіграв на своїй лірі настільки краєдушну пісню, що навіть сам Аїд перейнявся співчуттям. Бог сказав Орфею, що той може забрати Еврідіку з собою, але за двох умов: вона повинна йти позаду нього під час виходу з печер підземного царства, а він поки вони йтимуть.

Вважаючи це простим завданням для такої терплячої людини, як він сам, Орфей зрадів; він подякував Аїду і вирушив у зворотну дорогу до світу живих. Однак, не чуючи кроків Еврідіки, він почав боятися, що боги його обдурили. Еврідіка йшла за ним, але як , якій потрібно було повернутися до світла, щоб знову стати повноцінною жінкою. Лише за кілька кроків до виходу Орфей зневірився і озирнувся, щоб побачити Еврідіку позаду себе — цим він прирік її на вічне ув'язнення в царстві Аїда.

Орфей намагався повернутися до підземного світу, але не зміг — ймовірно, тому, що людина не може двічі увійти в обитель Аїда за життя. Згідно з різними версіями міфу, він грав на лірі скорботну пісню, закликаючи смерть, щоб навіки об'єднатися з Еврідікою. Він загинув або від пазурів диких звірів, що розірвали його, або від рук менад у несамовитій люті. Його голова залишилася неушкодженою і продовжувала співати, поки пливла водою, аж поки її не прибило до берега острова Лесбос. Згідно з іншою версією, Зевс вирішив уразити його блискавкою, знаючи, що Орфей може відкрити таємниці підземного світу людям. У цій оповіді музи вирішили врятувати його голову і залишити її серед живих людей, щоб вона співала вічно, зачаровуючи всіх своїми мелодіями. Крім того, вони піднесли його ліру на небо як сузір'я.

Версії У класичній версії Вергілія ця легенда завершує його Георгіки — поему про сільське господарство. Саме тут вперше згадується ім'я Арістея, або Арістая, охоронця літаючих комах, і вперше вводиться трагічний фінал.

Версія міфу в Метаморфозах Овідія була опублікована кількома десятиліттями пізніше; вона має інші поетичні акценти та мету. У ній розповідається, що смерть Еврідіки була спричинена не втечею від Арістея, а танцями з німфами в день її весілляOvid Metamorphoses 10.1-39..

У Міфологічній бібліотеці Псевдо-Аполлодора Еврідіку просто кусає змія, після чого вона помирає, а Орфей вирушає в , щоб повернути їїPseudo-Apollodorus Bibliotheca 1.3.2..

Інші античні автори описували візит Орфея до підземного світу більш негативно. Згідно з Федром у Платонівському Бенкеті, божества пекла лише «показали йому привид» Еврідіки. У зображенні Платона Орфей постає фактично боягузом: замість того щоб обрати смерть і возз'єднатися зі своєю коханою, він насмілився глумитися з божеств, намагаючись відвідати Аїд, аби повернути її до життя. Оскільки його кохання не було «справжнім» (тобто він не був готовий померти заради нього), боги покарали його: спочатку дали йому лише примару дружини в підземному світі, а згодом влаштували його загибель від рук жінок.

Перекази

Література Епізод Смерть Еврідіки, який міститься у Книзі IV Георгік Вергілія (29 р. до н.е.) та у Книзі X Метаморфоз Овідія (8 р. н.е.) Поема «Орфей і Еврідіка» у творі Розрада від Філософії Боеція (523 р. н.е.) , анонімна наративна поема ( кінець XIII або початок XIV століття) , поема ( 1470 р.) «Орфей. Еврідіка. Гермес», вірш Райнера Марії Рільке (1907 р.) Сонети до Орфея, поета Райнера Марії Рільке (1922 р.) , науково-фантастична повість Пола Андерсона (1972 р.) «Пісня Орфея», частина 6-го тому () графічного роману Пісочний чоловік Ніла Ґеймана (1990 р.) , роман Салмана Рушді (1999 р.) «Орфей і Еврідіка: Ліричний цикл», повноформатна поетична збірка (2001 р.) , роман Джеффа Вандермеєра (2003 р.) «Не озираючись», оповідання зі збірки «Крихітні смерті» (2007 р.) «Гімн Персефоні», вірш у збірці Втілення (2008 р.) «Примітка Еврідіки», вірш А. Е. Сталлінгс , оповідання (2010 р.) , роман (2014 р.) — також адаптований для театру у двох різних версіях (2017 та 2024 рр.) на сцені () фентезійне оповідання Кетрін М. Валенте (2021 р.), що переосмислює історію Орфея та Еврідіки в сучасних декораціях.

Кіно, телебачення та театр , серія фільмів Жана Кокто (1930—1959 рр.) , п'єса Жана Ануя (1941 р.) , п'єса Вінісіуса ді Морайса (1956 р.) Чорний Орфей, фільм Марселя Камю (1959 р.) (1974 р., DEFA, НДР) , фільм режисера (1975 р.) , фільм Жака Демі (1985 р.) , фільм Роберта Макгінлі (1989 р.) Епізод серіалу (1990 р.) Дорога в пекло, дуже вільна адаптація режисера (1992 р.) Куди приводять мрії, фільм Вінсента Ворда (1998 р.) , фільм Кака Дієгеса (1999 р.) Мулен Руж!, фільм База Лурмана (2001 р.) Метаморфози, п'єса (2002 р.) , п'єса (2003 р.) , фолк-опера (2006 р.) Орфей і Еврідіка: Міф у підземеллі, театральна постановка на музику , Nick Cave and the Bad Seeds для у мистецькому просторі The Old Vic Tunnels, режисер (2011 р.) , фільм Алена Рене (2012 р.) Джаспер у Країні Мертвих, мюзикл та (2014 р.) Якщо твоя дівчина — зомбі, романтична комедія про зомбі Джеффа Баени, міф надихнув на обставини смерті Бет та вагання Зака Орфмана щодо прийняття її повернення у вигляді зомбі як справжньої Бет (2014 р.) Hadestown, розширена версія фолк-опери , режисерки ; прем'єра відбулася в у 2016 році, після чого вистава переїхала на Бродвей у 2019 році (2017 р.) Тео і Юго в одному човні, французький фільм Олів'є Дюкастеля та Жака Мартіно, що переосмислює міф як квір-прочитання (2016 р.) , театральна постановка на основі фільму База Лурмана Портрет дівчини у вогні, фільм Селін С'ямма (2019 р.) де міф проходить наскрізною темою Каос, чорна комедія та сучасне переосмислення грецької міфології, що досліджує теми гендерної політики, влади та життя в підземному світі. Історія Еврідіки та Орфея розповідається в сучасному контексті протягом кількох епізодів. , фільм Аліче Рорвахер 2023 року з казковою атмосферою, що значною мірою базується на цьому міфі та міфології загалом , американська постапокаліптична музична драма 2025 року, сценарист і режисер Джеремі Джаспер; у ролях: Седі Сінк, , Мюррей Бартлетт та Реджина Голл Пісня Орфея, 5-й епізод 2-го сезону серіалу Пісочний чоловік Ніла Ґеймана, випущений на Netflix 3 липня 2025 року, в якому образ Орфея переосмислюється в декораціях Стародавньої Греції.

Музика та балет , опера Якопо Пері та Джуліо Каччініна, лібрето Оттавіо Рінучині (1600 р.) , опера Джуліо Каччіні на лібрето Оттавіо Рінуччіні (1602 р.) Орфей, перша опера Монтеверді (1607 р.) , опера (1647 р.) , опера Георга Філіппа Телемана (1726 р.) Орфей і Еврідіка, ода (1735 р.) Орфей і Еврідіка, опера Крістофа Віллібальда Глюка (1762 р.) , опера (1776) , опера Йозефа Гайдна на лібрето Карло Франческо Бадіні (1791 р.) Орфей у пеклі, оперета Жака Оффенбаха (1858 р.) , опера Ернста Кренека (1926 р.) Орфей і Еврідіка, балет у постановці дами Нінетт де Валуа на музику Глюка (1941 р.) , балет хореографа Джорджа Баланчина на музику Ігоря Стравинського (1948 р.) Orpheus in the Underworld, альбом Дона Ширлі (1956 р.) Orpheus, пісня гурту з альбому (1970 р.) , рок-опера Олександра Журбіна (1975 р.) , опера композитора та лібретиста (1986 р.) , пісня англійського автора-виконавця Девіда Сільвіана з альбому (1987 р.) Орфей і Еврідіка, вокальний цикл у двох діях (2001) , пісня гурту Ash (2004 р.) , оркестровий альбом колишнього гітариста Genesis Стіва Геккетта (2005 р.) , альбом пісень та сценічний мюзикл за мотивами однойменної фолк-опери (2010 р.) It's Never Over (Hey Orpheus), пісня канадського інді-рок гурту Arcade Fire з альбому (2013 р.) Orpheus, пісня Вінсента Ліми (2015 р.) Eurydice, пісня Вінсента Ліми (2015 р.) The End of Eurydice, пісня Вінсента Ліми (2018 р.) , балет (2019 р.) Talk, пісня Хозієра (2019 р.) , опера на лібрето (2020 р.) , опера, створена для Нідерландської національної опери (2022 р.) , пісня музиканта MGK (2025)

Образотворче мистецтво

Орфей і Еврідіка, кам'яний рельєф, II століття, Шемпетер, Словенія Орфей і Еврідіка, картина Тіціана ( 1508 р.) , картина Пуссена (1650—1653 рр.) Орфей і Еврідіка, картина Орфей оплакує смерть Еврідіки, картина Арі Шеффера (1814 р.) Орфей виводить Еврідіку з підземного світу, картина Жана-Батиста-Каміля Коро (1861 р.) Орфей і Еврідіка, картина Едварда Пойнтера (1862 р.) Орфей і Еврідіка, картина Фредеріка Лейтона (1864 р.) Орфей і Еврідіка, скульптура Огюста Родена (1893) Орфей шукає Еврідіку в підземному світі, картина антверпенської школи Поцілунок, картина Ґустава Клімта (1907 р.) (Хоча це не вказано прямо, одне з тлумачень Поцілунку полягає в тому, що він зображує історію Орфея і Еврідіки) Портрет Козімо I Медічі в образі Орфея, картина Аньйоло Бронзіно ( 1537—1539 рр.)

Відеоігри (2009 р.), браузерна гра та сучасна адаптація легенди, створена . Сюжет розповідає про чоловіка, який вирушає в підземний світ, щоб вивести дух своєї померлої коханої з печер. Hades (2020 р.), інді-гра у жанрі rogue-like, розроблена Supergiant Games. Гравець у ролі Загрея, зустрічає Еврідіку та Орфея і має можливість возз'єднати їх.

Примітки

Посилання