Паула Енн Гієрс, у шлюбі Гієрс Дін (, 19 січня 1947, Олбані, штат Джорджія, США) — американська шеф-кухарка, телеведуча кулінарних програм, рестораторка, авторка кулінарних книг, акторка та лауреатка премії «Еммі». Авторка п'яти кулінарних книг, а також журналу про їжу та стиль життя. Власниця та шеф-кухарка ресторану The Lady & Sons у Саванні, штат Джорджія.

Раннє життя

Народилася Паула Енн Гієрс в Олбані, штат Джорджія, у родині Коррі А. Гієрс (до шлюбу Пол) та Ерла Вейна Гієрса-старшогоStated on Who Do You Think You Are?. Коли Дін було 19 років, її батько раптово помер у віці 40 років; через чотири роки, у віці 44 років, померла і її мати.

До смерті батька Паула, у віці 18 років, одружилася з Джиммі Діном. 1967 року народила першого сина — Джеймса («Джеймі»), а в 1970 році — Роберта («Боббі»). У свої 20 років Дін страждала від депресії та агорафобії й почала проводити більше часу за приготуванням їжі для своєї родини, оскільки це було заняття, яким вона могла займатися, не виходячи з дому.

Кулінарний стиль Дін сформувався під впливом її бабусі Ірен Пол, яка навчила її мистецтва південної кухні — традиції, яку сама Дін описувала як «справжню фермерську кулінарію, таку, що займає цілий день». 1986 року її стан покращився, і вона почала працювати в банку. Після цього вона переїхала разом із синами до Савани. 1989 року Дін розлучилася зі своїм чоловіком Джиммі.

Після розлучення їй потрібно було забезпечувати себе, двох синів і молодшого брата Ерла («Буббу»), тож Дін спробувала різні види підприємницької діяльності, перш ніж заснувала кейтерингову службу «The Bag Lady». Компанія готувала обіди для офісних працівників, а доставку здійснювали її сини — Джеймі та Боббі.

Ресторани

Після успіху свого домашнього бізнесу Дін орендувала ресторан у складі готелю Best Western на вулиці Аберкорн у центрі Саванни, який назвала «The Lady». У січні 1996 року, після п'яти років роботи в Best Western, Дін разом зі своїми синами Джеймі та Боббі відкрили власний ресторан The Lady & Sons у центрі Савани, на вулиці Вест-Конгрес. Протягом кількох років ресторан переїхав до старої будівлі White Hardware на вулиці Вітакер. Ресторан остаточно закрився у липні 2025 року.

1 вересня 2009 року вона анонсує власну лінійку десертів для Walmart, включаючи варіації пирогів, які принесли їй успіх («Apple Crunch Top»(«Яблучний хрусткий топ»), «Dark Rum Pecan»(«Темний ромовий пекан»), «Old Fashion Fudge» та «Gooey Butter Cake bars» («Липкий вершковий торт з батончиками»)https://www.reuters.com/article/pressRelease/idUS236211+01-Sep-2009+PRN20090901

Дін також відкрила чотири ресторани формату казино-буфету, які діяли в Harrah's Casino Tunica (штат Міссісіпі), Harrah's Cherokee (Північна Кароліна), Horseshoe Southern Indiana та Harrah's Joliet (штат Іллінойс). 2013 року всі ці заклади були перейменовані невдовзі після того, як Дін було виключено з телеканалу Food Network.

Крім того, Дін була співвласницею ресторану Uncle Bubba's Oyster House у Саванні, штат Джорджія. Ресторан закрився у квітні 2014 року, а у червні 2017 року знову відкрився під назвою Paula Deen's Creek House, однак остаточно припинив роботу у січні 2023 року.

2015 року Дін відкрила ресторан Paula Deen's Family Kitchen у місті Піджен-Фордж, штат Теннессі. У червні 2017 року ще один заклад під цією ж назвою було відкрито в місті Мертл-Біч, штат Південна Кароліна, у розважальному комплексі Broadway at the Beach. 2018 року Дін відкрила два ресторани Paula Deen у штаті Техас, однак обидва заклади закрилися вже наступного року. 2020 року вона відкрила Paula Deen's Family Kitchen у місті Нашвілл, штат Теннессі, а 2021 року — ще один ресторан у місті Панама-Сіті-Біч

Книги та журнали 1997 року Дін самостійно видала кулінарні книги «Кулінарна книга Саванни від „Леді та синів“» та «Леді та сини також! Цілком нова партія рецептів із Саванни». Обидві книги містили традиційні рецепти південної кухні. Згодом вона опублікувала ще дві кулінарні книги, написані у співавторстві з Мартою Несбіт.

Дін з'являлася на телеканалі QVC, а також у «Шоу Опри Вінфрі» — уперше 2002 року, двічі 2007 року та ще раз 2010 року. Її життєву історію подано в книзі «Надзвичайні повернення: 201 надихаюча історія мужності, тріумфу та успіху» (2007, Sourcebooks).

У квітні 2007 року видавництво Simon & Schuster опублікувало мемуари Дін «І цього не тільки в кулінарії». У листопаді 2005 року вона започаткувала журнал про стиль життя «Cooking with Paula Deen», наклад якого у березні 2009 року становив 7,5 мільйона примірників. Станом на 2021 рік журнал продовжував виходити.

У 2015 році компанія Paula Deen Ventures підписала угоду про розповсюдження майбутніх кулінарних книг з Hachette Client Services. 2019 року Дін опублікувала свою останню кулінарну книгу «Paula Deen's Southern Baking».

Food Network та інші телевізійні програми Стосунки Дін із Food Network розпочалися 1999 року, коли друг познайомив її з Гордоном Елліоттом.Елліотт провів її містом для зйомок серії епізодів «Doorknock Dinners». На початку 2001 року Дін запросили на зйомки пілотного епізоду під назвою «Afternoon Tea» («Післяобідній чай»). Телеканалу це сподобалося, і зрештою вона отримала власне шоу «Paula's Home Cooking»(«Домашня кухня Паули»), прем'єра якого відбулася у листопаді 2002 року.«Paula's Home Cooking» спочатку записували в Міллбруку, штат Нью-Йорк, у будинку Елліотта, а пізніше — у власному будинку Дін у Саванні, штат Джорджія. Дін також вела ще два шоу на Food Network: «Вечірка Паули» (Paula's Party) та «Найкращі страви Паули» (Paula's Best Dishes). Прем'єра «Вечірки Паули» відбулася на Food Network 2006 року, а «Найкращі страви Паули» дебютували у червні 2008 року.

Телевізійна біографія Дін вийшла в ефір як епізод програми «Шефографія» (Chefography) на Food Network у березні 2006 року.

21 червня 2013 року, через суперечки, пов'язані із зізнанням Дін у використанні расистських образ у дописі в соціальних мережах, Food Network оголосив, що не поновлюватиме її контракт.

У березні 2015 року Дін запустила канал Paula Deen на платформі Roku. У вересні 2015 року Дін була оголошена однією зі знаменитостей, які братимуть участь у 21-му сезоні телевізійного шоу «Танці із зірками»(Dancing with the Stars). Вона виступала в парі з професійним танцюристом Луї ван Амстелом. Пара вибула на шостому тижні змагань, посівши дев'яте місце в загальному заліку.

У жовтні 2016 року Дін запустила синдиковане телевізійне шоу «Позитивна Паула»(Positively Paula). Вона також регулярно з'являється в мережі магазинів товарів для дому ShopHQ, де продає різноманітну продукцію, зокрема кухонну техніку та харчові продукти

7 квітня 2021 року було оголошено, що Паула Дін приєднається до шоу MasterChef як запрошена ведуча 11-го сезону, прем'єра якого відбулася у червні 2021 року. Дін разом з іншими відомими кухарями, зокрема Емерілом Лагассом, приєдналася до Гордона Рамзі з метою наставництва 15 домашніх кухарів у серії кулінарних випробувань.

Особисте життя 2004 року Дін одружилася з Майклом Грувером (народився у грудні 1956), капітаном буксира в порту Саванни, штат Джорджія. У Дін, як і у Грувера, було по двоє дітей від попередніх шлюбів. Весілля було показано в шоу Food Network 2004 року та відбулося в Академії Бетесда в СаванніPaula Deen: Our famous 'Lady" Savannah Morning News, March 25, 2010. Попри новий шлюб, продовжує використовувати прізвище Дін від першого шлюбу.

Паула Дін підтримує Академію Бетесда та звернулася до компанії Old Savannah Tours із проханням жертвувати організації один долар за кожен квиток, придбаний у магазині Paula Deen Store.

Інша робота

Дін дебютувала у фільмі «Елізабеттаун» (2005) за участю Орландо Блума та Кірстен Данст. Вона зіграла тітку персонажа Блума, і її кулінарні здібності були показані. Спеціальний випуск Food Network під назвою «Паула їде в Голлівуд» вийшов в ефір одночасно з прем'єрою фільму.

Нагороди та почесні відзнаки У червні 2007 року Паула Дін отримала премію «Денна Еммі» (Daytime Emmy Award) як найкраща ведуча програми про стиль життя за шоу «Домашня кухня Паули» (Paula's Home Cooking)26 жовтня 2010 року її було обрано головою Турніру троянд; 1 січня 2011 року вона очолила Парад троянд (Rose Parade).

Критика

Використання цукру в рецептах Паулу Дін критикували за високий вміст жиру, солі та цукру в її рецептахhttps://www.youtube.com/watch?v=pMgfhqHbmuA..

Крістіна Пірелло, прихильниця «натуральної їжі» та телевізійна шеф-кухарка, розкритикувала Дін за використання цукру. Кулінарна книга для ланч-боксу, призначена для дітей, була розкритикована Барбарою Волтерс, яка сказала про книгу:«Ви кажете дітям їсти чізкейк на сніданок. Ви кажете їм з'їсти шоколадний торт і м'ясний рулет на обід. І картоплю фрі. Вас не турбує, що ви додаєте до цього?». Дін відповіла: «Усе в міру». Відомий шеф-кухар Ентоні Бурден 2011 року зазначив, що він «двічі подумав би, перш ніж сказати й без того огрядній нації, що можна їсти їжу, яка нас вбиває».

Паула Дін була речницею компанії Smithfield Foods, яку звинувачували в жорстокому поводженні з тваринами. 17 січня 2012 року вона повідомила, що протягом трьох років хворіє на діабет 2 типу. Згодом стало відомо, що вона отримувала винагороду за співпрацю з фармацевтичною компанією Novo Nordisk, що спричинило звинувачення в лицемірстві.

Суперечка щодо расових образ У червні 2013 року Ліза Джексон подала до суду на Дін за расову та сексуальну дискримінацію. Джексон заявила, що Дін робила зневажливі зауваження щодо афроамериканців. Джексон також сказала, що Дін розмірковувала про плани весілля свого брата в «стилі справжньої південної плантації» з чорношкірими офіціантами-чоловіками, але відхилила ці плани, «тому, що ЗМІ будуть на мене з цього приводу скаржитися». На початку серпня 2013 року суддя Вільям Мур відхилив позови про расову дискримінацію, постановивши, що Джексон, яка є білою, не має права подавати позов про те, що, за словами позивача, було поганим поводженням з чорношкірими працівниками; однак суддя Мур залишив заяви Джексон про сексуальну дискримінацію в силі. Приблизно через два тижні адвокати досягли угоди про відкликання позову, що спонукало деяких припустити, що врегулювання було досягнуто поза судом, хоча деталі угоди про відкликання не були оприлюднені.

Спочатку позов не викликав особливого галасу; проте, остаточні свідчення Дін викликали бурхливу реакцію преси. У своїх свідченнях Дін заявила, що вона, «звичайно», іноді використовувала слово на літеру «Н». Зокрема, вона згадала, як розповідала чоловікові про інцидент, «коли чорношкірий чоловік увірвався до банку, де я працювала, і приставив пістолет до моєї голови… Я не відчувала до нього особливої прихильності». На запитання, чи використовувала вона це слово з того часу, вона відповіла:«Я впевнена, що використовувала, але минуло дуже багато часу… можливо, повторюючи щось, що мені сказали… мабуть, розмова між чорношкірими. Я не… я не знаю. Але це просто не те слово, яке ми використовуємо з плином часу. З 60-х років на півдні все змінилося».

У період між поданням позову та його відхиленням кулінарні програми Дін, видавничі угоди та контракти на рекламу були скасовані такими компаніями, як Food Network , Smithfield Foods, Walmart, Target, QVC, Caesars Entertainment, Novo Nordisk, JCPenney, Sears/Kmart та її тодішнім видавництвом Ballantine Books, проте кілька компаній висловили намір продовжити угоди на рекламу з Дін. Водночас продажі кулінарних книг Дін різко зросли. Колишній президент США Джиммі Картер закликав пробачити Дін, заявивши: «Я думаю, що її покарали, можливо, надмірно суворо, за її чесність у визнанні цього та за використання цього слова в далекому минулому. Вона щиро перепросила».

Суперечка про «Я люблю Люсі»